Художньо-мовний універсум Дмитра Білоуса

Abstract

У роботі презентовано трирівневу модель дослідження, вершину якої займає когнітивна інформація, що відображає мовну картину світу письменника, – ключові концепти «слово», «людина», «простір». Визначено вербальні парадигми, що виділяються на образно-поняттєвому рівні, та відповідні номінативні групи. Найбільш репрезентативними є лексико-тематичні парадигми апелятивної лексики на позначення осіб. Проаналізовано ономастичний матеріал (антропоніми й топоніми) поетичних творів Д. Білоуса. Своєрідність поетичного стилю Дмитра Білоуса актуалізує важливість вивчення його творчості в лінгвістичному аспекті.

В работе представлено трехуровневую модель исследования, вершину которой занимает когнитивная информация, отражающая языковую картину мира писателя, – ключевые концепты «слово», «человек», «пространство». Определены вербальные парадигмы, которые выделяются на образно-понятийном уровне, и соответствующие номинативные группы. Наиболее репрезентативными являются лексико-тематические парадигмы апелятивной лексики для обозначения лиц. Проанализирован ономастический материал (антропонимы и топонимы) поэтических произведений Д. Белоуса. Своеобразие поэтического стиля Дмитрия Белоуса актуализирует важность изучения его творчества в лингвистическом аспекте.

The paper presented a three-tier model of research, which occupies the top cognitive information reflecting the linguistic picture of the world of the writer, – the key concepts "word", "man", "space". Determined verbal paradigm allocated for figurative and conceptual level, and corresponding nominative group. The most representative is lexical and thematic paradigms appellative vocabulary to describe people. The onomastic material (anthroponoms and toponyms) poetry of D. Bilous is analysed. The originality of poetic style of Dmytro Bilous actualizes the importance of studying his work in the linguistic aspect.