Stakeholder theory, corporate governance, and cognitive mapping techniques

Abstract

The idea of this paper stems from an observation of a series of "stakeholders" definitions from the year 1963 "the definition given by Stanford Research Institute" to the definition given by Post in 2002 and al. Using cognitive mapping tool we seek to bring together all these definitions and derive the original definition of this concept, which alone represents a core reference for the field of corporate governance. The use of this tool stems from these advantages in terms of subject matter: It is accurate enough to capture perceptual filters and idiosyncratic vision of one person (Langfield-Smith, 1992), If he does not claim to represent the subject’s thought processes, beliefs therein are believed to be the cause, especially since the complex choices are evaluated in terms of their consequences for the individual (Montgomery and Svenson, 1989; Axelord, 1976). This makes it an interesting tool to understand the strategic vision of managers, for example (Cossette, 1993) or assist in making (Eden et al, 1983, Cossette, 1994). From a pragmatic point of view, methods of data encryption that involves mapping are relatively well documented (Huff, 1990). The graphical representation in which the card may result, which is relatively compact, making it a tool for communication or analysis significant for the consultant or researcher (Eden et al, 1992). Beyond these advantages, the cognitive map is the subject of various methods of preparation and can serve different objective

Ідея цієї роботи базується на спостереженні за рядом визначень зацікавлених осіб, починаючи з даного в 1963 році Стендфордським науково-дослідним інститутом і до визначення, даного Post у 2002 році та ін. Використовуючи інструмент картосприйняття, автори прагнуть об’єднати всі ці визначення і отримати оригінальне для цього поняття, яке саме становить основне ядро для галузі корпоративного управління. Використання цього інструмента походить з переваг з точки зору предмета: досить правильно захопити перцепційні фільтри та особисте сприйняття людини (Langfield-Smith, 1992). Якщо вона стверджує, що не уявляла розумові процеси суб’єкта, то це є причиною складного вибору з точки зору його наслідків для людини (Montgomery and Svenson, 1989; Axelord, 1976). Це робить інструмент цікавим для розуміння стратегічної концепції менеджерів, наприклад, (Cossette, 1993) або допомогу в її створенні (Eden та ін., 1983, Cossette, 1994). З прагматичної точки зору, методи шифрування даних, яке включає у себе картографію, досить добре задокументовані (Huff, 1990). Графічне подання, в якому таблиця буде мати практичний результат, який відносно компактний, робить його зручним інструментом для комунікації або аналізу, необхідного для консультанта або дослідника (Eden та ін., 1992). Крім цих переваг, картосприйняття є предметом різних методів підготовки і може служити різним цілям.

Идея этой работы базируется на наблюдении за рядом определений заинтересованных лиц, начиная с данного в 1963 году Стэндфордским научно-исследовательским институтом и до определения, данного Post в 2002 году и др. Используя инструмент картовосприятия, авторы стремятся объединить все эти определения и получить оригинальное для этого понятия, которое само собой представляет основное ядро для области корпоративного управления. Использование этого инструмента следует из преимуществ с точки зрения предмета: достаточно правильно захватить перцепционные фильтры и личное восприятие человека (Langfield-Smith, 1992). Если он утверждает, что не представлял мыслительные процессы субъекта, то это является причиной, сложного выбора с точки зрения его последствий для человека (Montgomery and Svenson, 1989; Axelord, 1976). Это делает инструмент интересным для понимания стратегической концепции менеджеров, к примеру, (Cossette, 1993) или помощь в ее создании (Eden и др., 1983, Cossette, 1994). С прагматической точки зрения, методы шифрования данных, которое включает в себя картографию, довольно хорошо задокументированы (Huff, 1990). Графическое представление, в котором таблица будет иметь практический результат, относительно компактный, делает его удобным инструментом для коммуникации или анализа, необходимого для консультанта или исследователя (Eden и др., 1992). Помимо этих преимуществ, картовосприятие является предметом различных методов подготовки и может служить различным целям.