Поняття інституту: основні підходи до визначення суті та змісту

Abstract

Визначено взаємозв’язок та основні відмінності термінів «інститут» і «інституція». Принципова відмінність цих категорій полягає в тому, що інституція являє собою звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а інститут - звичай, порядок, закріплений у вигляді закону або установи. На основі аналізу наукових підходів узагальнено зміст та виділено семантичні особливості поняття інституту як наукової категорії. Уточнено референцію інституту на основі ідентифікації та визначення його семантики і онтологічного статусу. Встановлено, що можливості зняття суперечностей, які виникли внаслідок невизначеності референції інституту і обумовлені її дуальним характером, полягають у розвитку суб'єктивно-об'єктивного підходу до дослідження інститутів. Обґрунтовано необхідність використання порівняльного аналізу та визначення динаміки показників для оцінку стану розвитку інститутів. Представлено та проаналізовано динаміку показників ефективності державного управління у країнах колишнього СРСР за 1996-2014 рр. Виявлено, що найкращі значення і позитивна динаміка показників спостерігається у тих країнах, де вищий рівень життя населення й більше значення ВВП на душу населення. Зроблено висновок про залежність добробуту громадян і рівня розвитку країни від якості інститутів, що діють у суспільстві.

Определена взаимосвязь и основные различия терминов «институт» и «Институция». Принципиальное отличие этих категорий заключается в том, что институция представляет собой обычай, порядок, принятый в обществе, а институт - обычай, порядок, закрепленный в виде закона или учреждения. На основе анализа научных подходов обобщенно содержание и выделены семантические особенности понятия института как научной категории. Уточнение референцию института на основе идентификации и определения его семантики и онтологического статуса. Установлено, что возможности снятия противоречий, которые возникли вследствие неопределенности референции института и обусловлены ее дуальным характером, заключаются в развитии субъективно-объективного подхода к исследованию институтов. Обоснована необходимость использования сравнительного анализа и определения динамики показателей для оценки состояния развития институтов. Представлены и проанализирована динамика показателей эффективности государственного управления в странах бывшего СССР за 1996-2014 гг. Выявлено, что наилучшие значения и положительная динамика показателей наблюдается в тех странах, где высокий уровень жизни населения и большее значение ВВП на душу населения. Сделан вывод о зависимости благосостояния граждан и уровня развития страны от качества институтов, действующих в обществе.

Interconnection and basic differences of terms "institute" and "institution" are defined. The principal difference between these categories is that the institution is a custom, order adopted in society and institute is custom, order fixed in the form of a law or organization. Content of notion of the Institute as a scientific category summarized by analyzing of scientific approaches and allocated its semantic features. Reference of the Institute has been refined on the basis of identification and definition of semantics and ontological status of an institute. It was established that the possibilities of removing contradictions that have arisen as a result of uncertainty of the Institute reference and are caused by its dual nature, lie in the development of the subjective-objective approach to the study of institutes. The necessity of using comparative analysis and determining dynamics of indicators for assessing the status of development of institutes grounded in the Article. Worldwide Governance Indicator’s Dynamic of former Soviet Union countries for the 1996-2014 years is presented and analyzed. It was found that the best meaning and positive dynamics are observed in countries which have high standards of living and greater value of GDP per capita. It was concluded that welfare of citizens and country development’s level depend on quality of institutes that operate in society.