Лірика В. Свідзінського як об’єкт мовознавчого аналізу

Abstract

У монографії презентовано дослідження мотивіки творів Володимира Свідзінського з позицій літературознавства та мовознавства, окреслено характер художнього часопростору в поезії митця. Узагальнено наукові підходи до вивчення поетичної мови та ідіостилю автора; запропоновано інтерпретацію поняття мотиву ліричного твору, зокрема висунуто ідею про трихотомічну структуру мотиву. Здійснено літературознавчий аналіз мотивних домінант поезії В. Свідзінського; розглянуто мотив у системі міжтекстових зв’язків, з’ясовано характер циклічності лірики митця, на основі мотивного аналізу виявлено неавторські цикли творів та зроблено висновок про характер художнього світу В. Свідзінського. Схарактеризовано засоби реалізації ключових мотивів на лексичному та синтаксичному рівнях; відзначено смислову амбівалентність розглядуваних домінант. Проаналізовано структуру часопростору та його вербалізатори в текстах автора, установлено його багаторівневість, розглянуто функціювання лексичних засобів вираження хронотопу та виявлено характерні ознаки синтаксичної організації контекстів із ключовими словами й показові стилістичні прийоми образотворення та увиразнення. Виявлено специфіку поетичного ідіостилю В. Свідзінського в аспекті мовної репрезентації основних мотивів, часових та просторових координат. Для науковців, викладачів і студентів вищої школи, учителів української мови та літератури.