Вандалізм та його прояви в умовах війни в Україні

Abstract

У статті досліджено проблему розповсюдження актів вандалізму в Україні, а особливо під час війни. Приділено увагу висвітлення відомих пам’яток культури, історії та об’єктів археологічної спадщини російскими військовими під час окупації частини України та ракет- них чи авіаційних ударів. Виявлено причини такої агресивної поведінки та звернено увагу на можливості протидії їй. Доведено, що серед усіх проявів досліджуваної руйнівної поведінки у сучасному світі найрозповсюдженішим під час повномаштаб- ного вторгення в Україну став ідеологічний вандалізм, оскільки саме він спрямований на нав’язування певного політичного або ідеоло- гічного переконання, тим самим демонструючи незадоволеність існуючій владі, народу чи нації, які проживають на територій держави. Крім того, встановено, що описаний перелік руйнівних дій з боку Росії є лише частиною того маштабного культурного, ідеологічного та політичного руйнування, якого вона завдає Україні. Після початку повномаштабного вторгнення кількість та географія актів вандалізму зросла у рази, тому органи української державної влади постійно вживають заходів щодо мінімізації незаконної руйнівної діяльності в Україні, її окупованих територіях та Криму. Підсумовано, що вандальні дії загарбників на території України свідчать про те, що Росія має спроби нищити не лише українську державність, а й українську ідентичність. Окупанти використовують тактику випаленої землі, не рахуючись із жертвами та руйнуваннями, а також здійснюють терористичні атаки на цивільні об’єкти та пам’ятки культури. Крім того, колосальної шкоди їх дії завдають об’єктам археологічній спадщині. Це традиційна російська поведінка під час збройної агресії, яка триває декілька сотен років.