Концептуальні засади створення компетентної організації в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів в Україні

Abstract

Очевидна трансформація світового економічного простору висуває нові вимоги до адаптаційних властивостей українських організацій у контексті їх пристосування до нових загроз і викликів. Критичної важливості набуває створення та розвиток організацій, які, завдяки своїм внутрішнім характеристикам, спроможні здобути статус компетентних як на європейському, так і пост воєнному українському ринку. Мета статті полягає у розробці концепції створення та функціонування компетентної організації, яка складається із сукупності пов’язаних між собою положень, що дозволить розробити методичне забезпечення цього процесу з урахуванням специфічних характеристик кожної стадії життєвого циклу організації. У статті охарактеризовано процедуру здійснення наукового дослідження компетентної організації на метатеоретичному рівні пізнання, що гармонійно поєднує у собі використання методів емпіричного й теоретичного рівнів, об’єднуючи їх у групу загальнонаукових. Обґрунтовано необхідність прийняття синергетичної парадигми дослідження, що надає можливість вивчати компетентні організації як системи, що складно описати незначною кількістю змінних та майже неможливо виміряти емпірично, виявляти синергетичний ефект від їх функціонування, одночасно розробляючи шляхи його посилення. Доведено доцільність інтеграції положень різних організаційних теорій, формування системи наукових принципів, як методологічної основи дослідження, вибору сукупності пізнавальних методів для поглибленого вивчення проблеми. Формування методологічних основ наукового дослідження стало підґрунтям для розробки концепції створення та функціонування компетентної організації, що базується на побудові системи взаємопов’язаних положень та дозволяє враховувати специфіку організаційної діяльності на різних стадіях життєвого циклу організації. Подальші дослідження будуть спрямовані на визначення необхідних складових організаційної компетентності для вирішення пріоритетних на кожній стадії життєвого циклу управлінських завдань, виявлення таких, що потребують розвитку або додаткового набуття, що дозволить українським організаціям підвищити рівень власної компетентності на сучасному ринку.