Про зросійщення у радянській Україні: юридичні документи та наслідки їх дії

Abstract

У статті проаналізовано наслідки дії юридичних документів, котрі стосувалися освітньої сфери радянської України від 1950-х – до 1990 рр. призвели до високого рівня зросійщення українського народу. Сукупна дія юридичних документів призвела до катастрофічної ситуації у мовному середовищі радянської України, де тенденція до зростання кількості російськомовних шкіл набувала загрозливих маштабів. Узагальнено, що сукупність усіх державних заходів у 70-80 - ті рр. ХХ ст. сприяла величезним масштабам зросійщення нашого народу тільки через освітню галузь. А ще ж зросійщення активно відбувалося через культуру, армію, діяльність державних установ, організацій та відомств, православну церкву та ін. Застосування двомовності у школах тодішньої радянської України, видання у значній кількості російськомовних підручників та художньої літератури, неухильний контроль та російськомовність у закладах вищої та спеціальної освіти, підвищення зарплати у 1984 р. вчителям російської мови на 15% - це неповний перелік того, що планомірно знищувало на державному рівні українську мову в радянський час. ХХ ст. призвела до найвищого рівня зросійщення українського народу, фактично – до двомовності, абсолютно лояльного ставлення до російськомовних громадян. Оцінюючи заходи зі зросійщення, потрібно згадати Закон «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989 р., який декларував однакову цінність усіх мов, водночас називає російську мову мовою міжнаціонального спілкування – стає зрозумілим, що усі інші мови, за виключенням російської знаходилися у завідомо програшному становищі. А станом на початок 90-х рр. ХХ ст. державні заходи у сфері освіти призвели суспільство до того, що значна частина етнічних українців перейшла у щоденному житті на російську мову спілкування та практично повністю втратила свою українську національну ідентичність.