Незібрані цикли О. І. Купріна: пасхальний цикл

Abstract

У даній статті розглядається вторинний (читацький) цикл, який складається із десяти оповідань, написаних О. І. Купріним протягом тридцяти трьох років. В межах даного пасхального циклу, який демонструє творчий експеримент автора, спрямований на оновлення жанру, з’ясовуються, простежуються і називаються засоби зв’язку між окремими творами, які дозволяють вважати їх циклом. В статті зазначається, що в межах пасхального циклу, утворюються міні-цикли і відзначається автоінтертекстуальність як особливість циклізації творів Купріна.

В статье рассматривается вторичный (читательский) цикл, состоящий из десяти рассказов, написанных Куприным в течение тридцати трёх лет. В рамках данного пасхального цикла, свидетельствующего о жанровом эксперименте автора, устанавливаются, прослеживаются и называются средства связи между произведениями, позволяющие считать их циклом. Отмечается, что внутри цикла образуются мини-циклы и каждое произведение данного цикла способно вступать в интертекстуальные связи с другими произведениями Куприна. Указывается своеобразие циклов Куприна, связанное с основным стилевым приёмом автора – автоинтертекстуальностью.

The secondary (reader's) series veined in the article, it included nine Kuprin`s stories written during thirty three years. In the framework of this Easter series which shows author`s genre experiment, the traces that allow us to see the links between his works and to consider them as a cycle are named and established. It is significant that inside the series mini-series are formed and each work of this series can form intertextual connections with other Kuprin`s works. The peculiarities of series that is connected with the author`s main style technique called avtointertexuality is indicated.