DSpace Зібрання:https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/157752026-02-10T22:48:30Z2026-02-10T22:48:30ZЩодо розуміння поняття «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» у контексті ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу УкраїниШинкарьов Ю. В.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/387062026-02-04T22:59:28Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Щодо розуміння поняття «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» у контексті ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України
Автори: Шинкарьов Ю. В.
Короткий огляд (реферат): У статті аналізується поняття проникнення у житло, сховище, інше приміщення. Пропонуються критерії розуміння поняття «проникнення».2025-01-01T00:00:00ZПравові основи принципу свободи договору та його межВаганова І. М.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/386752026-02-01T22:52:43Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Правові основи принципу свободи договору та його меж
Автори: Ваганова І. М.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному дослідженню принципу свободи договору як фундаментальної засади побудови сучасної держави з ринковою економікою. Автор простежує еволюцію цього інституту від природного права та давньоримської стипуляції до сучасних цивілістичних доктрин, підкреслюючи, що в основі будь-якої угоди лежить вільне та усвідомлене волевиявлення сторін. У роботі аналізуються погляди провідних українських правників на природу договору як узгодженого акту волі, що має бути захищений від зовнішнього впливу. Окрему увагу приділено понятійному апарату та юридичним наслідкам вад волі, які через інститут недійсності правочинів виступають захисним механізмом цивільного обороту.
Автор деталізує практичні прояви договірної свободи, серед яких право самостійно обирати контрагента, вид і форму договору (зокрема змішані та непойменовані моделі), а також визначати його умови та способи забезпечення зобов'язань. Водночас обґрунтовується теза, що свобода договору не є абсолютною і реалізується в межах, встановлених законом. У статті класифіковано основні обмеження автономії волі, зокрема імперативність укладення публічних договорів, суб’єктні обмеження для певних видів діяльності та особливості договорів приєднання. На основі аналізу судової практики Верховного Суду та європейського досвіду доведено, що обмеження свободи договору є легітимними лише за умови їх пропорційності та спрямованості на захист суспільних інтересів або «слабкої» сторони правовідносин.2025-01-01T00:00:00ZЗ чого починається корупція та чому її так складно подолати – українські реаліїКарлінська С. І.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/386722026-01-29T11:38:46Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: З чого починається корупція та чому її так складно подолати – українські реалії
Автори: Карлінська С. І.
Короткий огляд (реферат): В тезах досліджується питання стосовно стану корупції в сфері охорони здоров’я та в суспільстві в цілому. Розглянуті основні кроки української держави на шляху подолання корупції у сфері охорони здоров’я, державні та громадські ініціативи, які були впроваджені останнім часом з метою подолання корупції в Україні. Розглянуто ключові завдання, які необхідні нашому суспільству для створення нульової толерантності до питання корупції у суспільстві і розвитку доброчесності.2025-01-01T00:00:00ZПравове регулювання гнучких та гібридних форм зайнятості в Україні: виклики діджиталізації та європейський досвідЄрофєєнко Л. В.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/386712026-01-29T11:34:22Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Правове регулювання гнучких та гібридних форм зайнятості в Україні: виклики діджиталізації та європейський досвід
Автори: Єрофєєнко Л. В.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному юридичному аналізу гнучких та гібридних форм зайнятості та розробці цілісної авторської концепції їх правового регулювання в Україні, адаптованої до викликів діджиталізації та гармонізованої з європейськими стандартами.
Актуальність дослідження зумовлена глибокою структурною трансформацією ринку праці, спричиненою поєднанням глобальної діджиталізації та європейської інтеграції. Ключовим викликом є масова міскласифікація платформних працівників (гіг-працівників), що призводить до системної соціально-фіскальної кризи, оскільки більшість із них не має соціальних гарантій та не здійснює пенсійних відрахувань.
У роботі використано методи системного, порівняльно-правового та доктринального аналізу. Проведено доктринальне розмежування понять «нетипова», «гнучка» та «гібридна» зайнятість, а також оцінено ефективність новітнього українського законодавства (Закони № 1213-IX, № 2434-IX) та проведено порівняльний аналіз ключових механізмів ЄС (Директива 2024/2831, R2D).
Доведено, що чинне законодавство України є недостатньо адаптованим до реалій сьогодення, характеризується термінологічними розбіжностями та адміністративним формалізмом і критично відстає від новітніх європейських стандартів (зокрема, Директиви 2024/2831). Доведено, що єдиний ефективний спосіб боротьби з міскласифікацією, відповідно до європейської практики, – це запровадження спростовної презумпції трудових відносин.
На основі порівняльно-правового аналізу запропоновано п’ятирівневу авторську модель правового регулювання гібридної зайнятості, яка забезпечує кореляцію ступеня правового захисту зі ступенем економічної залежності та підпорядкування працівника.
Сформульовані конкретні рекомендації для законодавчої та виконавчої влади, включаючи: негайну імплементацію Директиви ЄС 2024/2831 про платформну працю та запровадження спростовної презумпції; закріплення в Кодексі законів про працю права на відключення (R2D) для працівників гнучких та гібридних режимів; уніфікацію термінології та розробку єдиних критеріїв перекваліфікації цивільних відносин у трудові на основі цифрового контролю.2026-01-01T00:00:00Z