DSpace Фонд:https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/158152026-05-08T17:53:28Z2026-05-08T17:53:28ZВиклики та інструменти ефективного управління людським капіталом в умовах трансформаційної економікиЛугова В. М.Маков Б. П.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/398582026-05-07T18:08:00Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Виклики та інструменти ефективного управління людським капіталом в умовах трансформаційної економіки
Автори: Лугова В. М.; Маков Б. П.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування, використання та відтворення людського капіталу як ключового чинника економічного розвитку в умовах глобальних трансформацій XXI століття. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності людського капіталу, що дозволило розкрити його як багатовимірну економічну категорію, яка охоплює знання, навички, компетентності, здоров’я, соціальні та культурні характеристики особистості. Обґрунтовано багаторівневий характер функціонування людського капіталу, який реалізується на рівнях підприємства, регіону та держави. Визначено особливості його формування та використання на кожному з рівнів, а також виявлено системні взаємозв’язки між ними. Доведено, що підприємства виступають ключовими суб’єктами реалізації людського капіталу через інвестиції у персонал, тоді як регіони формують середовище його концентрації та відтворення, а держава забезпечує інституційні умови розвитку. Здійснено аналіз сучасних викликів розвитку людського капіталу, серед яких визначено міграційні процеси, регіональні диспропорції, демографічні зміни, цифрову трансформацію економіки, недостатній рівень інвестицій у розвиток навичок та інституційну неефективність. Обґрунтовано ефект «ланцюгової реакції», за якого втрати людського капіталу на рівні підприємств трансформуються у регіональні дисбаланси та посилюють макроекономічні ризики. У статті систематизовано інструменти реагування на виклики розвитку людського капіталу, зокрема: програми реінтеграції мігрантів і політики утримання талантів; регіональні політики вирівнювання; модернізацію освітньої системи та розвиток дуальної освіти; програми цифрової грамотності та перекваліфікації; демографічні заходи підтримки населення; інституційні реформи управління людським капіталом; а також заходи післявоєнного відновлення та залучення міжнародної підтримки.2026-01-01T00:00:00ZСоціальна робота благодійних організацій з внутрішньо переміщеними особами в умовах воєнного стануЛугова В. М.Мартіянова М. П.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/398272026-05-06T19:09:08Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Соціальна робота благодійних організацій з внутрішньо переміщеними особами в умовах воєнного стану
Автори: Лугова В. М.; Мартіянова М. П.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено особливості соціальної роботи благодійних організацій з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що ВПО є однією з найбільш вразливих соціальних груп, потреби якої мають комплексний характер і охоплюють матеріальні, соціальні та психологічні аспекти. Обґрунтовано трансформацію ролі благодійних організацій у напрямі посилення їх значення як ключового елементу забезпечення соціальної підтримки та стійкості суспільства. Проаналізовано основні напрями їх діяльності, зокрема надання гуманітарної допомоги, психосоціальної підтримки, сприяння зайнятості, освітніх та інтеграційних послуг, а також використання цифрових інструментів. Визначено основні проблеми функціонування сектору та окреслено напрями його вдосконалення, зокрема через цифровізацію, розвиток партнерств і перехід до довгострокових програм підтримки ВПО.2026-01-01T00:00:00ZОсобливості ділової комунікації в глобалізованому та цифровому середовищіЛугова В.Сатушева К.Миронова О.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/398262026-05-06T19:05:35Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Особливості ділової комунікації в глобалізованому та цифровому середовищі
Автори: Лугова В.; Сатушева К.; Миронова О.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти ділової комунікації в умовах цифровізації, глобалізації бізнесу та воєнних викликів. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності ділової комунікації, що дозволило розкрити її як багатовимірний процес, який поєднує інформаційні, управлінські, соціальні та інтеграційні функції. Проаналізовано трансформацію форм і каналів ділового спілкування під впливом цифрових технологій і дистанційних форматів взаємодії, зокрема визначено зростання ролі онлайн-комунікацій, віртуальних команд і цифрових платформ у забезпеченні ефективної координації діяльності організацій. Обґрунтовано, що сучасна ділова комунікація виходить за межі традиційного обміну інформацією та виступає ключовим інструментом управління, формування організаційної культури та досягнення стратегічних цілей. Особливу увагу приділено впливу воєнного стану на функціонування комунікаційних процесів в українських підприємствах. Визначено ключові ризики ділової комунікації, серед яких енергетичні, інфраструктурні, технологічні, психоемоційні, організаційні та соціокультурні чинники. На основі систематизації сучасних наукових підходів і практичного досвіду запропоновано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення ділової комунікації, зокрема впровадження омніканальних моделей взаємодії, стандартизації цифрового етикету, розвитку цифрових компетентностей персоналу, використання сучасних інформаційних систем та формування антикризових протоколів.2026-01-01T00:00:00ZСоціальне забезпечення працівників в умовах трансформації економікиНазарова Г. ВКурицький В. С.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/397752026-05-05T08:24:40Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Соціальне забезпечення працівників в умовах трансформації економіки
Автори: Назарова Г. В; Курицький В. С.
Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано необхідність переосмислення соціального забезпечення працівників в умовах трансформації економіки, цифровізації та змін соціально-трудових відносин. Показано обмеженість макрорівневих підходів, орієнтованих на державні перерозподільчі механізми, у поясненні сучасних процесів реалізації соціальних прав працівників. Узагальнення наукових підходів дозволило виокремити змістове ядро категорії «соціальне забезпечення» та обґрунтувати доцільність його розвитку в мікрорівневому вимірі. Запропоновано авторське визначення соціального забезпечення працівників як соціально-економічної категорії. Обґрунтовано, що соціальне забезпечення працівників інтегрується у механізми управління персоналом і сприяє відтворенню людського капіталу та підвищенню стійкості підприємств.2026-01-01T00:00:00Z