https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33406 2026-06-12T10:26:40Z 2026-06-12T10:26:40Z Зима О. Г. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40679 2026-06-12T09:13:24Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Вплив ароматів і запахів на психологічний стан людини у травматичний період Автори: Зима О. Г. Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються механізми впливу ароматів і запахів на психологічний стан людини, яка перебуває у стані стресу або психологічної травми. Розмежовуються поняття «запах» і «аромат»: перше є нейтральним позначенням будь-якого хімічного подразника нюхової системи, тоді як друге несе позитивне конотативне навантаження й асоціюється з цілеспрямовано обраними, приємними летючими речовинами природного або синтетичного походження. Саме ця анатомічна особливість пояснює, чому запахи здатні миттєво відновлювати яскраві емоційні спогади, а отже, – бути як тригерами повторного переживання травми, так і потужним терапевтичним інструментом її опрацювання. На підставі аналізу клінічних досліджень і систематичних оглядів (PubMed, Scopus, Web of Science) описано, як ефірні олії лаванди, бергамоту та цитрусових впливають на рівень кортизолу, частоту серцевих скорочень і суб'єктивне відчуття тривоги. Зокрема, клінічні дослідження (Yoo & Park, 2023) показали значне зниження тривожності при вдиханні лавандової олії. Розглянуто вікові особливості нюхового сприйняття, зокрема показано, що діти віком 10–12 років мають таку ж фізіологічну чутливість до запахів, як і дорослі, проте гірше ідентифікують їх через брак ольфакторної лексики; натомість у людей старше 60 років спостерігається прогресивне зниження чутливості, яке може ускладнити або змінити терапевтичний ефект ароматерапії. Наведено приклади використання аромамаркетингу світовими брендами (Nike, Samsung, Apple) та задокументовану статистику впливу запахів на поведінку споживачів. Також проаналізовано практичне застосування використання запахів і ароматів у роботі з людьми, які мають посттравматичний стресовий розлад у межах соматичного досвіду, наративної терапії й тілесно-орієнтованих підходів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про перспективність інтеграції доказової ароматерапії в мультидисциплінарні програми психологічної реабілітації, зокрема в контексті допомоги людям, які мають психологічну травму та постраждалим від воєнних конфліктів.

2026-01-01T00:00:00Z Ларіна К. В. Жалінська І. В. Мітяєва Т. Л. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40612 2026-06-10T08:17:36Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Маркетинг у метавсесвіті як чинник цифрової ідентичності брендів нового покоління Автори: Ларіна К. В.; Жалінська І. В.; Мітяєва Т. Л. Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано концептуальний підхід до використання метавсесвіту як середовища формування стійкої та керованої цифрової самопрезентації компаній в умовах розвитку алгоритмізованих комунікацій і віртуальної взаємодії зі споживачами. Доведено, що маркетингова специфіка метавсесвіту полягає у переході від традиційної реклами до створення інтерактивного досвіду та побудови поведінкової архітектури бренду. Запропоновано модель цифрової самопрезентації компанії, що поєднує смисловий, просторово-сенсорний, аватарно-агентний і спільнотний рівні взаємодії, а також розроблено інтегральний коефіцієнт оцінювання готовності компанії до діяльності у віртуальних середовищах. Встановлено, що ефективність просування в метавсесвітах визначається насамперед узгодженістю цінностей бренду, якістю взаємодії, етичним використанням штучного інтелекту та здатністю підтримувати довіру користувачів у цифровому середовищі.

2026-01-01T00:00:00Z Яремчук С. С. Ларіна К. В. Назарчук О. М. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40611 2026-06-10T08:14:41Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Політичні наративи в соціальних мережах як інструмент впливу на громадську думку Автори: Яремчук С. С.; Ларіна К. В.; Назарчук О. М. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено механізми створення та поширення політичних наративів у соціальних мережах як інструментів впливу на формування громадської думки в цифровому середовищі. Встановлено, що алгоритмічна архітектура платформ надає перевагу емоційно насиченому контенту, сприяє формуванню «ехокамер» та посилює вплив наративів на масову свідомість. Обґрунтовано роль автоматизованого поширення повідомлень через ботнети та визначено обмеження контрнаративних стратегій у протидії дезінформації. Запропоновано критерії розмежування легітимних і маніпулятивних політичних наративів та доведено, що архітектура соціальних мереж є самостійним чинником формування громадської думки.

2026-01-01T00:00:00Z Уривська В. А. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40593 2026-06-09T16:39:38Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Феномен інформаційного перевантаження та його наслідки Автори: Уривська В. А. Короткий огляд (реферат): Авторка ставить за мету дослідити феномен інформаційного перевантаження в умовах сучасного цифрового суспільства, визначити його основні причини, прояви та наслідки. Предметом дослідження є інформаційне перевантаження, його вплив на сприйняття цифрового контенту, когнітивні процеси людини та ставлення аудиторії до бренд-комунікацій. У статті також розглянуто результати онлайн-опитування, які підтверджують актуальність проблеми інформаційного перенасичення в цифровому середовищі.

2026-01-01T00:00:00Z