<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33450" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33450</id>
  <updated>2026-04-16T13:45:20Z</updated>
  <dc:date>2026-04-16T13:45:20Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Впровадження інноваційних бізнес-моделей у технологічних стартапах України</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39450" />
    <author>
      <name>Бутенко О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проскурніна Н. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Козуб В. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Могилевський Р. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39450</id>
    <updated>2026-04-15T18:38:37Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Впровадження інноваційних бізнес-моделей у технологічних стартапах України
Автори: Бутенко О. П.; Проскурніна Н. В.; Козуб В. О.; Могилевський Р. О.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується впровадження інноваційних бізнес-моделей (BMI) у технологічних стартапах України в умовах збройного конфлікту 2022–2025 рр. На основі теоретичного синтезу концепцій BMI, динамічних здатностей та організаційної стійкості запропоновано авторську аналітичну рамку BMI-W (Business Model Innovation — Wartime), що розширює класичну тривимірну схему двома оригінальними вимірами: екосистемним вбудовуванням (EF) та стійкістю до воєнних ризиків (WR). Рамка охоплює шість вимірів та 24 індикатори. Проаналізовано динаміку та галузеву структуру венчурного фінансування (2022–2025 рр.), виявлено U-подібне відновлення ринку та структурне зростання сектора оборонних технологій. Виокремлено чотири контекстні модератори та сформульовано дослідницькі гіпотези для подальшої емпіричної верифікації методом PLS-SEM. Результати дослідження можуть використовуватися засновниками стартапів, інвесторами та органами державної влади для підвищення стійкості інноваційних проєктів в умовах турбулентного середовища.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Експортний потенціал зернового сектору України в умовах геополітичних обмежень</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39449" />
    <author>
      <name>Кот О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бутенко О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проскурніна Н. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Могилевський Р. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39449</id>
    <updated>2026-04-15T18:33:59Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Експортний потенціал зернового сектору України в умовах геополітичних обмежень
Автори: Кот О. В.; Бутенко О. П.; Проскурніна Н. В.; Могилевський Р. О.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексне дослідження експортного потенціалу зернового сектору України в умовах геополітичних обмежень, спричинених повномасштабним збройним вторгненням Російської Федерації у 2022 р. Актуальність зумовлена суттєвими трансформаціями структури та параметрів аграрного експорту, що потребують кількісної оцінки та визначення пріоритетів відновлення. &#xD;
Метою статті є кількісна оцінка втрат експортного потенціалу зернових культур України та обґрунтування напрямів його відновлення на основі емпіричного аналізу сучасних тенденцій зовнішньої торгівлі. Методологічну основу дослідження становлять структурно-динамічний аналіз, розрахунок індексу Херфіндаля–Хіршмана та оцінка цінового дисконту на основі даних UN Comtrade за 2015–2024 рр. Використання дзеркальної статистики імпорту країн-партнерів забезпечило підвищення достовірності результатів в умовах обмеженості національної звітності воєнного часу. Встановлено, що у 2022–2024 рр. сукупний фізичний обсяг експорту зернових перевищив довоєнний базовий рівень, що свідчить про відносну стійкість галузі. Водночас зафіксовано суттєве зниження питомої вартості експорту (FOB) порівняно з 2021 р., що відображає погіршення цінових умов реалізації продукції. Доведено, що ключовим механізмом втрат експортного потенціалу є ціновий дисконт воєнного часу, зумовлений логістичними обмеженнями, підвищеними ризиками та зміною географії збуту, а не скорочення фізичних обсягів постачання. Виявлено диференційовані траєкторії культур: ячмінь зазнав найбільших втрат, кукурудза продемонструвала зростання, пшениця займає проміжну позицію із суттєвим ціновим дисконтом. Аналіз індексу Херфіндаля–Хіршмана засвідчив зростання географічної концентрації експорту пшениці через переорієнтацію на ринок Європейського Союзу при одночасній втраті ринків Близького Сходу та Африки, що формує ризики залежності від обмеженого кола партнерів.&#xD;
Результати дослідження мають прикладне значення та можуть бути використані при формуванні державної аграрної і зовнішньоторговельної політики України у повоєнний період.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Сучасна парадигма розвитку світової економіки: проблеми, виклики та перспективи: збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції здобувачів вищого освіти, 14 квітня 2026 р.</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39445" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39445</id>
    <updated>2026-04-15T18:10:49Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Сучасна парадигма розвитку світової економіки: проблеми, виклики та перспективи: збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції здобувачів вищого освіти, 14 квітня 2026 р.
Короткий огляд (реферат): Проведення конференції «Сучасна парадигма розвитку світової економіки: проблеми, виклики та перспективи» ініційоване кафедрою міжнародної економіки і менеджменту Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. За результатами якої опублікований збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції здобувачів вищої освіти.&#xD;
Основна мета збірки матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції здобувачів вищого освіти полягає у створенні професійної платформи для апробації результатів наукових пошуків молодих науковців, обговоренні стратегічних векторів розвитку міжнародного бізнесу в умовах глобальних трансформацій та воєнного стану. спільноти та практиків.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Трансформація експортного профілю агропромислового комплексу України під впливом логістичної інверсії</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39207" />
    <author>
      <name>Баланюк М. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бутенко О. П.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39207</id>
    <updated>2026-04-05T20:48:27Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Трансформація експортного профілю агропромислового комплексу України під впливом логістичної інверсії
Автори: Баланюк М. О.; Бутенко О. П.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено трансформацію експортного профілю агропромислового комплексу України під впливом явища логістичної інверсії, зумовленого переорієнтацією з морських на сухопутні канали експорту внаслідок воєнних дій. Обґрунтовано, що зростання вартості логістики стало визначальним чинником зміни товарної структури експорту, формуючи нові економічні пріоритети для виробників. Доведено, що в умовах обмеженої пропускної спроможності прикордонної інфраструктури конкурентні переваги отримують товари з високою доданою вартістю, зокрема продукція переробки, тоді як експорт сировини зазнає скорочення. Проаналізовано динаміку експорту основних аграрних товарів до ЄС та підтверджено підвищену стійкість переробних сегментів АПК до логістичних і воєнних шоків. Визначено, що логістичні обмеження виступають каталізатором структурної модернізації аграрного сектору, сприяючи його поступовій індустріалізації та адаптації до умов євроінтеграції.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

