https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33602 2026-07-11T16:45:58Z 2026-07-11T16:45:58Z Литвин О. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41005 2026-06-22T19:45:33Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Сучасні освітні технології у викладанні української мови як іноземної Автори: Литвин О. Короткий огляд (реферат): У дослідженні розглянуто особливості використання сучасних освітніх технологій у викладанні української мови як іноземної. Проаналізовано можливості цифровізації навчального процесу, застосування онлайн-платформ, мобільних додатків, інтерактивних ресурсів і гейміфікації. Наголошено на ролі викладача, який сприяє розвитку комунікативної компетентності іноземних студентів. Окреслено проблеми впровадження інноваційних технологій і визначено перспективи їх подальшого розвитку.

2026-01-01T00:00:00Z Черемська О. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40867 2026-06-21T12:16:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Поєднання східної і західної правописних традицій у Харківському правописі Автори: Черемська О. Короткий огляд (реферат): У розділі представлено процес інтеграції правописних норм двох яскраво виражених варіантів української мови у 20-х роках ХХ ст.: східноукраїнського та західноукраїнського, що відрізнялися правописом, лексикою і граматикою та базувалися на різних діалектних основах. Окреслено діяльність правописних комісій, створених в період відновлення української державності 1917 р., основними напрацюваннями яких стали «Найголовніші правила українського правопису» (1918), «Головніші правила українського правопису» (1919) та академічні «Найголовніші правила українського правопису» (1921). Схарактеризовано зміни, ухвалені в під упливом академічних правил у новій редакції Галицького правопису «Правописні правила, приняті Науковим товариством імені Шевченка у Львові» (1922). З’ясовано, що напрацювання представників наукових осередків Сходу та Центру України, з одного боку, та Галичини – з другого, стали підґрунтям випрацювання мовного Кодексу впродовж роботи Всеукраїнської правописної конференції у Харкові (1927). На цій основі розроблено, погоджено й ухвалено нову редакцію українського правопису 1928 р., названого Харківським. Констатовано, що основний його критерій – «критерій національної єдності» – мав за мету зберігати традицію і «переємність». Харківські мовознавці разом із представниками Галичини В. Сімовичем, І. Свєнціцьким, К. Студинським погодили науково опрацьовані правила орфографії, які стали основою Соборного українського правопису та були схвалені Науковим товариством імені Тараса Шевченка. Найважливіші дискусії стосувалися двох найбільш суперечливих правил: як передавати чужомовні l і g, що спиралися в обидвох частинах України на дві різні традиції – західноєвропейську (на Західній) та візантійську (на підросійській Україні). Правопис л/ль, г/ґ найбільше відрізняв галицьку та наддніпрянську орфографічні традиції. Конференція ухвалила зберегти обидві, закріпивши відповідно за словами грецького та латинського походження.

2026-01-01T00:00:00Z Свинаренко Н. О. Добрунова Л. Е. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38702 2026-02-04T22:44:39Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Про перспективні об'єкти релігійної туристичної інфраструктури Карпатського регіону: історико-економічні аспекти проблеми Автори: Свинаренко Н. О.; Добрунова Л. Е. Короткий огляд (реферат): Метою даної роботи є висвітлення історичних аспектів становлення релігійної туристичної інфраструктури Карпатського регіону, визначення того, які об'єкти релігійної інфраструктури Карпатського регіону є цікавими сучасному туристу і чим саме цікаві; аналіз роботи радянських державних оргвнів влади стосовно питання збереження релігійних споруд Західної України; місце релігійної туристичної інфраструктури Карпатського регіону для економіки України. До наших днів ми маємо доволі непоганий стан збереження багатьох об'єктів релігійної інфраструктури Карпатського регіону, який в інтересах держави і всього українського суспільства потрібно використовувати як перспективу розвитку туризму. Попри значну історико-архітектурну цінність багатьох костьолів та церков, за радянської епохи переважна більшість із них використовувалася не за прямим призначенням, у кращому випадку там знаходилися культурно-освітні заклади. За таких умов будівлі храмів, принаймні, періодично проводилися чергові ремонти, огляди спеціалістів і т.і . Завдяки подібному догляду такі культові споруди і достатньо непогано збереглися. Ті храми, що знаходилися далеко у провінції і слугували багато років як склади для зберігання продукції більше постраждали, я якщо станом на зараз вони функціонують за призначенням - то безперечно заслуга тих людей, які своїм коштом і власними силами врятували християнські святині від руйнування.

2026-01-01T00:00:00Z Баличева Л. В. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38615 2026-01-21T19:40:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування та розвиток системи світської середньої освіти Харкова (друга половина XVIII – перша чверть ХІХ ст.) Автори: Баличева Л. В. Короткий огляд (реферат): В статті досліджується процес трансформації системи світської середньої освіти в Харкові з часу повалення гетьманської влади у 1764 році до початку 30-х років ХІХ століття, коли реакційна політика Російського царату почала утискати автономії навчальних закладів. Виокремлено чотири етапи у розвитку мережі світської середньої освіти та тенденції, що призвели до суттєвих зрушень. В цей період царський уряд впроваджував низку реформ в освітній сфері, які поступово руйнували національний характер освіти та покроково інтегрували навчальні заклади Харкова до загальноросійської системи. Дається характеристика політики царського уряду в сфері освіти. Висвітлюються соціально-економічні та суспільно-політичні обставини трансформації світської середньої освіти, хід освітніх реформ, їх основні напрями та результати.

2026-01-01T00:00:00Z