<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33641" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33641</id>
  <updated>2026-07-06T02:28:02Z</updated>
  <dc:date>2026-07-06T02:28:02Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Фінансова децентралізація та інвестиційна спроможність громад: європейські орієнтири для України</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41308" />
    <author>
      <name>Алексєєнко І. І.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41308</id>
    <updated>2026-07-03T10:40:49Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фінансова децентралізація та інвестиційна спроможність громад: європейські орієнтири для України
Автори: Алексєєнко І. І.
Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено сучасний стан, успіхи та системні прорахунки реформи фінансової децентралізації в Україні в умовах воєнного стану та в контексті європейської інтеграції (зокрема виконання умов Ukraine Facility). Проаналізовано ключові досягнення реформи (розширення бюджетних повноважень, муніципальний маркетинг, цифрові інструменти прозорості, як-от система DREAM) та її негативні наслідки, пов’язані з диспропорціями розподілу ПДФО і розмиванням фіскальної відповідальності. Обґрунтовано необхідність радикального переходу громад від статусу адміністративних одиниць до моделі реальних економічних суб'єктів.  На основі вивчення європейського досвіду (польської моделі стимулювання бізнесу та німецької моделі муніципального маркетингу) визначено пріоритетні інструменти підвищення інвестиційної спроможності територій. Особливу увагу приділено розвитку екосистеми індустріальних парків із використанням фіскальних пільг, розробці цифрових «інвестиційних паспортів» громад, а також розбудові мережі Агенцій регіонального розвитку (АРР) для якісного проєктного менеджменту та супроводу інвесторів за принципом «єдиного вікна».</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Аналіз стану та тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41269" />
    <author>
      <name>Ісмаілов А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Костенко Д. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проноза П. В.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41269</id>
    <updated>2026-07-01T12:09:43Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Аналіз стану та тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні
Автори: Ісмаілов А.; Костенко Д. М.; Проноза П. В.
Короткий огляд (реферат): Індустріальні парки є одним із ключових інструментів державної промислової політики, спрямованої на модернізацію переробної промисловості, стимулювання зайнятості та регіонального розвитку, тому в умовах воєнної економіки та необхідності повоєнної відбудови роль цього інструменту в Україні суттєво зростає. Метою статті є оцінювання стану та визначення тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні на основі даних Реєстру індустріальних парків (ІП) та звітних матеріалів Міністерства економіки. У статті досліджено динаміку кількісного зростання реєстру ІП та обсягів залучених інвестицій; регіональний розподіл парків у розрізі трьох макрорегіонів – Західного, Центрально-північного та Південно-східного; структуру власності земельних ділянок і керуючих компаній; класифікацію ІП за площею; галузеву спеціалізацію парків; функціональний статус ІП через показники залучення учасників та інших суб'єктів господарювання; інфраструктурну готовність парків у розрізі ключових інженерних комунікацій; моделі землекористування, девелопменту та місцевих стимулів для резидентів; логістичні характеристики розміщення парків. Встановлено, що між кількісними показниками реєстрації та реальним функціонуванням ІП існує суттєвий дисбаланс: лише близько третини із 106 зареєстрованих парків мають діючих виробничих резидентів, тоді як решта залишаються «теоретичними проєктами» через відсутність розвиненої інженерної інфраструктури та неефективний менеджмент. Виявлено, що географічний розподіл ІП відображає реалії воєнного часу: 56,6 % парків зосереджено у Західному макрорегіоні, де безпековий чинник та близькість до кордонів ЄС формують сприятливі умови для розміщення й релокації виробництв. Визначено, що найбільш критичним інфраструктурним бар'єром є розрив між проєктною та фактично наявною потужністю електропостачання, що унеможливлює розміщення енергоємних виробництв у переважній більшості зареєстрованих парків.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інституційні аспекти забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40928" />
    <author>
      <name>Кузенко Т. Б.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40928</id>
    <updated>2026-06-22T07:17:36Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інституційні аспекти забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
Автори: Кузенко Т. Б.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено інституційні аспекти забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки. Розкрито вплив формальних і неформальних інститутів на формування системи фінансової безпеки підприємств в умовах цифрової трансформації. Визначено роль державного регулювання цифрових фінансів, розвитку фінтех-інфраструктури, кібербезпеки, захисту даних і цифрових платформ у мінімізації фінансових ризиків та забезпеченні стійкого розвитку підприємств. Обґрунтовано необхідність адаптації систем внутрішнього контролю та ризик-менеджменту до сучасних викликів цифровізації, а також інтеграції підприємств у міжнародне інституційне середовище для підвищення їх фінансової стійкості та інвестиційної привабливості.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інструментарій інвестування при прийнятті управлінських рішень з формування оптимальної структури капіталу підприємства</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40917" />
    <author>
      <name>Журавльова І. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Рахімов М. С. огли</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40917</id>
    <updated>2026-06-22T06:28:29Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інструментарій інвестування при прийнятті управлінських рішень з формування оптимальної структури капіталу підприємства
Автори: Журавльова І. В.; Рахімов М. С. огли
Короткий огляд (реферат): Метою статті є узагальнення і систематизація інвестиційного інструментарію, що використовується при прийнятті управлінських рішень з формування структури капіталу, та подальший розвиток методичних засад його застосування в умовах економічної невизначеності. В перебігу дослідження та досягнення визначеної мети застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи: діалектичний метод наукового пізнання, аналізу і синтезу, порівняльний, абстракції, системного підходу, формальної логіки, узагальнення даних. У статті досліджено роль інвестиційних інструментів у процесі прийняття управлінських рішень щодо формування оптимальної структури капіталу підприємства. Розроблено концептуальну модель контуру управління вартістю підприємства, що поєднує складові з інвестування та фінансування. На основі опрацьованої наукової літератури розроблено класифікацію інвестиційних інструментів за чотирма рівнями: оціночним, оптимізаційним, адаптаційним та стратегічним. Обґрунтовано необхідність інтеграції інвестиційного аналізу з фінансовим плануванням для забезпечення довгострокової вартості бізнесу. Узагальнено інструменти для попередньої оцінки впливу інвестиційного проекту на фінансову архітектуру підприємства. Систематизовано інструментарій оцінки інвестиційних проектів з урахуванням їхнього впливу на леверидж, вартість капіталу та фінансову гнучкість. Запропоновано методичний підхід до вибору інвестиційних інструментів на основі критеріїв резильєнтності та адаптивності за етапами: діагностика поточної структури капіталу, формування інвестиційного портфеля, моделювання факторів впливу на структуру капіталу, оптимізація варіантів фінансування, стрес-тестування та оцінка резильєнтності, реалізація і моніторинг. Визначено практичні рекомендації щодо імплементації запропонованого підходу в систему корпоративного фінансового менеджменту. Запропоновано для інтегрованих інвестиційно-фінансових рішень використання системи зважених критеріїв: вартісна ефективність, ризик-адаптивність, фінансова гнучкість, стратегічна відповідність, операційна реалізованість.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

