<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/34063" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/34063</id>
  <updated>2026-04-04T11:39:39Z</updated>
  <dc:date>2026-04-04T11:39:39Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Повоєнний розвиток етнографічного туризму в Україні: перспективи та механізми відновлення</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35098" />
    <author>
      <name>Семків М. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35098</id>
    <updated>2024-12-27T08:51:20Z</updated>
    <published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Повоєнний розвиток етнографічного туризму в Україні: перспективи та механізми відновлення
Автори: Семків М. О.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена проблемі повоєнного розвитку етнографічного туризму в Україні. Метою праці є дослідити перспективи та механізми відновлення етнографічного туризму на території нашої держави після закінчення воєнного конфлікту. Зроблено аналіз механізмів відродження, стратегій роз-витку та функціонування сфери туризму у Ізраїлі, Хорватії та Грузії які також, свого часу, пережили військові дії. Це дозволить більш доцільно сформувати стратегію повоєнного розвитку туризму в Україні, зокрема, й етнографічного. Етнографічний туризм в нашій країні – це досить перспектив-ний вид туризму для розвитку. Сприяють цьому багаті етнографічні ресурси і неповторна історико-культурна спадщина. Розвиваючись, він, є чинником відродження та розвитку національних культур: йде пошук забутих традиційних ремесл, створюються школи майстерності, зберігається та популяризується мова, традиції, обряди та звичаї. В етнографічному туризмі закладено ідею збереження, примноження та передачі нащадкам історико-культурної спадщини. Вище перелічені особливості розвитку етнографічного туризму ведуть до необхідності розробки системи управління даним видом туристичної діяльності, де роль держави пріоритетна, оскільки приватний сектор не зможе повною мірою здійснювати координацію рекламних заходів, сприяти національному етнографічному туристичному продукту в конкурентній боротьбі на міжнародному ринку, особливо, після закінчення війни.</summary>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Методи оцінювання ресурсного потенціалу етнографічного туризму</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35097" />
    <author>
      <name>Семків М. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35097</id>
    <updated>2024-12-27T08:48:26Z</updated>
    <published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Методи оцінювання ресурсного потенціалу етнографічного туризму
Автори: Семків М. О.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена актуальним питанням оцінки ресурсного потенціалу етнографічного туризму. Проаналізовано та систематизовано класифікацію ресурсного потенціалу етнографічного туризму; виділено чотири компоненти класифікації: матеріальні ресурси, нематеріальні ресурси, соціально-демографічні ресурси та інфраструктурні ресурси. Проаналізовано існуючі підходи щодо оцінювання туристичних та рекреаційних ресурсів. Бальна методика оцінки атрактивності ресурсів дозволяє оцінити привабливість досліджуваного регіону відносно пізнавальної цінності. Інший метод інтегральної оцінки дозволяє комплексно оцінити потенціал для розвитку етнографічного туризму досліджуваного регіону та надати йому кількісний вимір. Розробка методології оцінювання ресурсного потенціалу етнографічного туризму дозволить сформувати стратегії розвитку даного виду туризму на певних територіях.</summary>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Теоретичні підходи до визначення поняття та сутності етнографічного туризму</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35096" />
    <author>
      <name>Семків М. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35096</id>
    <updated>2024-12-27T08:40:22Z</updated>
    <published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Теоретичні підходи до визначення поняття та сутності етнографічного туризму
Автори: Семків М. О.
Короткий огляд (реферат): Сьогодні гостро стоїть питання збереження етнокультурної спадщини та різноманіття народів, етносів і родових спільнот. Окрім процесів глобалізації, науково-технічного розвитку та зростання інформаційних навантажень, пандемія Covid-19, військове вторгнення на територію України, природні та антропогенні катаклізми не менше вплинули на індустрію туризму та збереження унікальної культури народів. Як наслідок, серед споживачів туристичних послуг підвищується увага до власної безпеки під час подорожі, інтерес до власного коріння, культури та традицій, а також до культури та самобутності інших народів. Це, в свою чергу, спричинило зростання популярності турів з етнографічними елементами. Тим не менш, етнографічний туризм залишається малодослідженою частиною сучасної індустрії туризму. В статті проведено монографічний аналіз сутності та підходів до визначення поняття «етнографічний туризм». Розкрито особливості етнографічного туризму. Висвітлено відмінності етнографічного туризму серед таких видів туризму, як етнокультурний, етнічний, ностальгічний, етноосвітній, еколого-етнографічний та антропологічний. Визначено, що поняття етнографічного туризму є більш широким, на відміну від вищезазначених понять, і включає певні особливості кожного з цих видів туризму. Запропоновано власне трактування поняття етнографічного туризму, згідно з яким етнографічний туризм – це вид туризму, що має суміжні ознаки з культурно-пізнавальним, етнічним, етнокультурним, ностальгічним, етнопізнавальним, еколого-етнографічним та антропологічним видами туризму, об’єкти якого часто збігаються, а основна мета – ознайомлення з етнокультурною спадщиною відвідуваної території.</summary>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Україна та Республіка Молдова в співробітництві з ЄС після 2014 року: моделі та результати</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35095" />
    <author>
      <name>Стрижиченко К. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Улінічі А.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35095</id>
    <updated>2024-12-27T08:37:20Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Україна та Республіка Молдова в співробітництві з ЄС після 2014 року: моделі та результати
Автори: Стрижиченко К. А.; Улінічі А.
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження  євирішення  проблеми  коінтеграції  між  Україною  та  Республікою  Молдовою  в контексті  зовнішньої  торгівлі. Дослідження  коінтеграції  дозволяє  визначити  спільні  тенденції  в розвитку зовнішньої торгівлі та на підставі аналізу динаміки розвитку однієї країни прогнозувати розвиток зовнішньої торгівлі в іншій країні. Проведено дослідження основних показників зовнішньої торгівлі: обсягів експорту, імпорту,  сальдо  торгівельного  балансу.  В  якості  досліджуваного  показника  обрано  частку  експортно-імпортних операцій з ЄС в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України й Молдови. В статті пропонується розглядати коінтеграції як між довгостроковими тенденціями, які характеризують тренд розвитку зовнішньої торгівлі, так й між короткостроковими тенденціями, які відображають циклічну складову. Наукова новизна. Розроблено механізм дослідження коінтеграції який включає три блоки: блок аналізу літературних джерел, блок  математичного  інструментарію  та  блок  прикладного  використання. Методи дослідження. В  якості математичного  інструментарію  запропоновано  використання  моделей  декомпозиції,  трендових  моделей, спектрального  аналізу,  показників  ортогональності  та  парних  кореляцій.  За  допомогою  методу  Фостера-Стюарта  проведено  аналіз  наявності  тренду  в  дисперсії  та  середньому. Практична  цінність. Наведені розрахунки показали наявність трендової та циклічної компоненти, що дозволило використовувати адитивні моделі декомпозиції. Для дослідження довгострокових тенденцій було обрано модель лінійного тренду як для Молдови, так і для України. Здійснено спектральний аналіз циклічної складової, який дозволив виділити п’ять основних гармонік, що мають унікальну частоту та амплітуду. Поєднання цих гармонік обумовило 95,8% та 90,4%  циклічної  компоненти  для  Молдови  та  України  відповідно.  Проведено  аналіз  коінтеграції  між функціями короткострокової та довгострокової тенденцій, що вивило середню коінтеграцію в довгостроковій тенденції та високу коінтеграцію в короткостроковій тенденції. Аналіз коінтеграції значень показника довів високій ступень коінтеграції як для довгострокової, так і для короткострокової тенденцій.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

