<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/46" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/46</id>
  <updated>2026-06-01T04:20:46Z</updated>
  <dc:date>2026-06-01T04:20:46Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Анатомія розлому: конфлікт як фундаментальний код соціуму</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40123" />
    <author>
      <name>Требін М. П.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40123</id>
    <updated>2026-05-21T20:29:38Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Анатомія розлому: конфлікт як фундаментальний код соціуму
Автори: Требін М. П.
Короткий огляд (реферат): У підрозділі здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз природи суспільних розломів, обґрунтування онтологічної сутності конфлікту та визначення його ролі у структуруванні й еволюції сучасного соціуму. Проаналізовано класичні та новітні конфліктологічні концепції, що дозволило інтерпретувати конфлікт не як девіацію, а як базовий алгоритм (код) еволюції та структурування соціуму. Досліджено сутнісні характеристики соціального конфлікту, його детермінанти (причини), структурні елементи, просторово-часові межі та масштаби прояву. Систематизовано багатоаспектні функції конфліктів (як деструктивні, так і конструктивно-інтеграційні) та запропоновано їх розгорнуту класифікацію за різними підставами.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Війна як модус соціального буття: в пошуках теорії справедливої війни</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39133" />
    <author>
      <name>Кузь О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Требін М. П.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39133</id>
    <updated>2026-03-26T11:08:11Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Війна як модус соціального буття: в пошуках теорії справедливої війни
Автори: Кузь О. М.; Требін М. П.
Короткий огляд (реферат): У підрозділі розглянуто війну як специфічний «модус», що радикально змінює структуру соціальних зв’язків, етичні орієнтири та правове поле. Війна аналізується як простір, де викристалізовуються граничні людські цінності. Простежується шлях від класичних концепцій (Платон, Арістотель, Августин, Аквінський) до сучасних інтерпретацій феномену справедливої війни. Особлива увага приділяється критеріям jus ad bellum (право на війну) та jus in bello (право під час війни) в контексті захисту національного суверенітету та людської гідності. Крім того звернута увага на третю категорію принципів – jus post bellum, що визначають поняття справедливості на фінальній стадії війни, коли бойові дії вже завершено і постає питання про побудову справедливого післявоєнного миру. Обґрунтовується теза, що пошук справедливості у війні є не лише юридичним, а й глибоко моральним викликом. Автори доходять висновку, що переосмислення теорії справедливої війни є необхідною умовою для формування нової архітектури безпеки. Підрозділ спрямований на філософське обґрунтування права народу на опір та визначення меж легітимного насильства в сучасному світі.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Феномен гібридної війни у ХХІ столітті</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39132" />
    <author>
      <name>Кузь О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Требін М. П.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39132</id>
    <updated>2026-03-26T11:04:40Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Феномен гібридної війни у ХХІ столітті
Автори: Кузь О. М.; Требін М. П.
Короткий огляд (реферат): У підрозділі аналізується трансформація збройних конфліктів у цифрову епоху, де класичне протистояння армій поступається місцем складним, багатовекторним операціям. Автори розкривають сутність «гібридності» як ключової характеристики воєнних дій ХХІ століття, де межа між станом війни та миру стає дифузною. Досліджено генезис терміну «гібридна війна» та його змістовне наповнення. Гібридність розглядається не просто як поєднання військових і партизанських методів, а як цілісна стратегія, що інтегрує військові, дипломатичні, економічні та кібернетичні інструменти. Особлива увага приділяється ролі «м’якої сили» та дезінформації. Автори обґрунтовують, що в гібридній війні головним полем бою стає суспільна свідомість, а перемога вимірюється не захопленою територією, а дезорієнтацією противника та підривом його внутрішньої стійкості. Гібридна війна розглядається як «війна без оголошення», де агресор використовує проксі-сили, приватні військові компанії та анонімні цифрові інструменти для досягнення геополітичних цілей. Досліджено основні закони і принципи гібридної війни. Обґрунтовується, що гібридна війна у ХХІ столітті є тотальним явищем, яке вимагає від держави та суспільства формування колективної резистентності. Автори наголошують на необхідності розробки нових стратегій безпеки, здатних реагувати на нетрадиційні загрози в режимі реального часу.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>ОБСЄ в архітектурі європейської безпеки</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38695" />
    <author>
      <name>Требін М. П.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38695</id>
    <updated>2026-02-04T22:11:01Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: ОБСЄ в архітектурі європейської безпеки
Автори: Требін М. П.
Короткий огляд (реферат): У підрозділі розглянуто місце і роль ОБСЄ в архітектурі європейської безпеки. Обґрунтовується, що важливою подією другої половини ХХ століття з точки зору забезпечення європейської безпеки було підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) в Гельсінкі в 1975 р. Розглянуто особливості трансформації НБСЄ в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Обґрунтовано, що значення ОБСЄ обумовлено не стільки універсальністю її організаційної структури, скільки тим фактом, що вона залишається єдиною в своєму роді спробою створення загальноєвропейської системи кооперативної безпеки, що об’єднує під своїм дахом держави Західної, Центральної та Східної Європи, як ті, що входять, так і ті, що не входять до Європейського Союзу, НАТО, СНД, і, нарешті, США та Канаду. Доведено, що наївно чекати від ОБСЄ на те, на що вона свідомо нездатна; необачно недооцінювати її вплив на певні політичні процеси; нарешті, необхідно реально уявляти, де і коли потенціал ОБСЄ може бути задіяний. Розглянуто миротворча діяльність ОБСЄ на початковому етапі російсько-української війни (2014-2022 рр.).</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

