https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/6 2026-04-26T20:58:07Z 2026-04-26T20:58:07Z Kovalenko O. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39713 2026-04-26T11:20:33Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Methodology for Using ChatGPT to Develop Critical Thinking Skills in Higher Education Students Автори: Kovalenko O. Короткий огляд (реферат): The purpose of the article is to develop and provide a theoretical substantiation for a methodology of using ChatGPT in the educational process of higher education institutions to foster students’ critical thinking at the levels of analysis, evaluation, and creation within Bloom’s taxonomy. The relevance of the study is determined by the contradiction between the rapid integration of generative artificial intelligence into higher education and the insufficient methodological preparedness of educators to use this tool in ways that do not diminish cognitive engagement but, on the contrary, stimulate students’ intellectual independence. The research methods include the analysis and synthesis of recent scholarly studies on the use of ChatGPT in higher education; comparison of approaches to developing higher-order thinking skills; generalisation of the findings of systematic reviews and empirical studies; modelling of instructional techniques for integrating ChatGPT into classroom activities; and designing an algorithm of students’ critical interaction with a generative model. The results show that ChatGPT is most effective as a tool for supporting lesson planning, developing learning materials, providing timely feedback, and personalising instruction; however, in the absence of deliberate instructional design, it may encourage superficial consumption of ready-made answers, weaken independent argumentation, and promote the uncritical acceptance of inaccurate statements and fabricated sources. On this basis, the article proposes a methodology that treats ChatGPT not as a source of final knowledge but as an instrument of Socratic dialogue, an intellectual interlocutor, and an object of verification. The methodology includes a typology of tasks structured according to Bloom’s taxonomy; an algorithm of critical interaction with artificial intelligence; three core instructional techniques—“hallucination verification,” “comparative prompt analysis,” and “AI as reviewer”; and principles for the ethical, transparent, and verifiable use of AI-generated content. It is demonstrated that the pedagogical value of ChatGPT increases under conditions of human oversight, clear prompt design, reliance on scholarly sources, and specially organised tasks in which students verify, compare, evaluate, and refine generated responses. The conclusions suggest that the proposed methodology is aimed at minimising the risk of cognitive passivity and excessive dependence on generative artificial intelligence and can be applied in the teaching of humanities, social sciences, economics, and natural sciences in blended, face-to-face, and mobile-supported learning environments.

2026-01-01T00:00:00Z Lysenkova T. M. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39701 2026-04-23T12:28:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Challenges of Adolescents’ Adaptation to a New School Environment and Pedagogical Support Strategies Автори: Lysenkova T. M. Короткий огляд (реферат): The article concerns the problems of adolescents when transitioning to a new school environment. This process includes adaptation to a new educational environment and integration into the social structure of a new team, which has a significant impact on the emotional and psychological state of an adolescent. Changing schools, even within the same country or community, can be stressful because of the need to adjust to new social rules, communication patterns, and expectations from peers and teachers. This problem becomes especially relevant in the conditions of war, globalization and population mobility, when teenagers are increasingly forced to change schools due to moving to other countries or regions. This exacerbates the cultural, linguistic and social challenges they face. Successful adaptation to a new team largely determines both their academic achievements and emotional comfort. Therefore, the issue of teenagers' adaptation to the new school environment is extremely important for understanding the processes of youth socialization and ensuring conditions for their successful integration into society.

2026-01-01T00:00:00Z Тихонова М. Чернишенко О. Лисенкова Т. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39700 2026-04-23T12:13:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Підходи та методи викладання іноземних мов під час війни Автори: Тихонова М.; Чернишенко О.; Лисенкова Т. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз фундаментальних трансформацій системи вищої освіти України, спричинених повномасштабним вторгненням РФ, яке спричинило безпрецедентну кризу в усіх сферах суспільного життя, причому система освіти зазнала одного з найбільш відчутних негативних впливів. Досліджено зміну філософії освітнього процесу, який в умовах воєнного стану перетворився з суто академічної діяльності на екзистенційний механізм збереження інтелектуального потенціалу нації та інструмент психологічної стабілізації молоді. Особливу увагу приділено впливу хронічного стресу та загроз на когнітивні здібності здобувачів. Проаналізовано феномен «когнітивної блокади» та «фантомної амнезії», що виникають внаслідок перебування в укриттях та порушення сну, що змушує педагогів адаптувати методики, переходячи до мікронавчання. В роботі детально розглянуто специфіку викладання іноземних мов у кризових умовах, де мова виступає «емоційним прихистком» та терапевтичним інструментом. Обґрунтовано доцільність впровадження інтерактивних форм роботи, зокрема проєктної діяльності з використанням цифрових інструментів та організації міні-конференцій як ефективного методу перевірки навичок говоріння, що сприяє розвитку професійної компетентності. В роботі оговорюється необхідність адаптації навчального процесу до екзистенційних загроз: руйнування інфраструктури, переміщення університетів, перебування учасників освітнього процесу в різних часових поясах та зонах безпеки, а також постійного психологічного тиску. Робота висвітлює процес дерусифікації контенту як акт ментальної деокупації та переорієнтацію на автентичні західні джерела. Також порушено питання академічної доброчесності в еру штучного інтелекту, де пропонується зміщення акцентів на усну комунікацію та етичне використання новітніх технологій. Окремо наголошено на критичному навантаженні на викладачів, які виконують функції кризових менеджерів попри високий ризик професійного вигорання. Зроблено висновок про прискорення інтеграції української освіти в європейський простір та формування нової освітньої ідентичності.

2026-01-01T00:00:00Z Lysenkova T. M. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39699 2026-04-23T12:05:04Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: The Use of Innovative Learning Technologies for Soft Skills Development Автори: Lysenkova T. M. Короткий огляд (реферат): The work deals with theoretical and practical aspects of developing soft skills in high and higher education institutions through innovative learning technologies. The study analyzes international experience, with particular emphasis on the approaches of educators in Ukraine and abroad, highlighting the integration of blended learning, project-based learning, role-playing, emotional training, and the use of digital platforms, including VR/AR tools. It is emphasized that developing soft skills is increasingly crucial in shaping highquality human capital, contributing to sustainable economic growth, social cohesion, and global competitiveness. For students the ability to communicate effectively, think critically, collaborate, adapt to change, and use digital learning environments responsibly is a personal asset and a societal necessity in the context of nowadays. The analysis of contemporary scientific and pedagogical literature shows that the issue of cultivating soft skills within high and higher education remains relatively new, which explains the limited number of comprehensive studies; nevertheless, it attracts growing scholarly attention due to its interdisciplinary and practical importance. The findings indicate that while soft skills are universally recognized as crucial for professional success, their integration methods vary depending on cultural and institutional contexts. The reorientation of academic programs at all levels is stressed - from preschool to university - to include more principles, skills, and values related to sustainability, which are currently not considered in most educational systems. The reorientation of educational programs for sustainable development must be focused continuously at all levels of formal education, including universities and vocational and technical schools. The paper argues for comprehensive institutional support, business partnerships, and cross-cultural adaptation of educational models to foster practical soft skills training in education.

2026-01-01T00:00:00Z