<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/6" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/6</id>
  <updated>2026-05-17T03:09:13Z</updated>
  <dc:date>2026-05-17T03:09:13Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Інституційні, інноваційні та соціально-економічні чинники формування конкурентних переваг України в умовах європейської інтеграції</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40034" />
    <author>
      <name>Малюкіна А. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40034</id>
    <updated>2026-05-14T21:50:47Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інституційні, інноваційні та соціально-економічні чинники формування конкурентних переваг України в умовах європейської інтеграції
Автори: Малюкіна А. О.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування конкурентних переваг України в умовах європейської інтеграції. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність національної економіки формується під впливом комплексної взаємодії економічних, інституційних, інноваційних, соціальних та галузевих чинників. Визначено роль європейської інтеграції як стратегічного чинника економічної трансформації України, що відкриває доступ до європейських ринків, інвестицій, сучасних технологій та фінансових інструментів підтримки, водночас посилюючи вимоги до якості продукції, ефективності виробництва та інституційної зрілості економіки.&#xD;
У роботі систематизовано ключові фактори формування конкурентних переваг України та охарактеризовано вплив людського капіталу, інноваційного потенціалу, цифровізації, якості інституційного середовища та галузевої структури економіки на забезпечення довгострокової конкурентоспроможності держави. Узагальнено конкурентні переваги України в аграрному секторі, ІТ-сфері, енергетиці та окремих сегментах промисловості. Проаналізовано вплив сучасних кризових викликів, зокрема воєнних ризиків, структурних дисбалансів та глобальних трансформацій, на економічний розвиток України.&#xD;
Запропоновано науково-методичний підхід до формування конкурентних переваг України, заснований на системному врахуванні взаємозв’язку економічних, інституційних, інноваційних та соціальних чинників, а також адаптивності економіки до сучасних викликів. Обґрунтовано, що ключовими умовами зміцнення конкурентних позицій України є модернізація економіки, розвиток людського капіталу, стимулювання інновацій, удосконалення інституційного середовища та поглиблення інтеграції до європейського економічного простору.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Еволюція ролі України в міжнародних відносинах: від становлення державності до формування нової архітектури європейської безпеки (1991–2024)</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40033" />
    <author>
      <name>Кадол О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кравченко О. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сідлецька О. М.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40033</id>
    <updated>2026-05-14T21:46:32Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Еволюція ролі України в міжнародних відносинах: від становлення державності до формування нової архітектури європейської безпеки (1991–2024)
Автори: Кадол О. М.; Кравченко О. В.; Сідлецька О. М.
Короткий огляд (реферат): У статті на прикладі України та Великобританії проаналізовано публічну дипломатію як ключовий інструмент «м’якої сили» у формуванні міжнародного іміджу держави та її конкурентоспроможності. Досліджено еволюцію поняття «сили» та обґрунтовано, що ефективність зовнішньої політики вимагає синергії «жорсткої» та «м’якої» сили, де публічна дипломатія виступає мостом, що поєднує національні інтереси із міжнародним сприйняттям. На прикладі досвіду України в умовах повномасштабної війни, продемонстровано трансформацію культури та лідерства Президента України у стратегічний ресурс, що забезпечує країні перевагу в глобальній інформаційній війні (кейс мозаїки «Боривітер»).&#xD;
Проведено аналіз британської моделі «м’якої сили», її інституційних основ (British Council, BBC World Service) та стратегічного, довгострокового підходу. Зроблено висновок, що майстерне володіння публічною дипломатією є необхідною умовою для успішного захисту міжнародного іміджу та мобілізації стійкої міжнародної підтримки у XXI ст.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Pedagogical Interaction in Hybrid Learning: Student Experience, Expectations, and Methodological Guidelines</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40025" />
    <author>
      <name>Marchuk A.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40025</id>
    <updated>2026-05-14T21:10:52Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Pedagogical Interaction in Hybrid Learning: Student Experience, Expectations, and Methodological Guidelines
Автори: Marchuk A.
Короткий огляд (реферат): This article examines the pedagogical specificities of hybrid learning within Ukrainian higher education in the context of ongoing crisis conditions caused by the COVID-19 pandemic and military conflict. The study analyses how technological, organizational, and psychological factors shape pedagogical interaction in hybrid environments, drawing on contemporary theoretical frameworks and empirical data collected through a student survey. The results demonstrate that the effectiveness of hybrid learning depends on technological stability, clear communication, balanced participation of online and in-person students, and instructors’ digital competence. While students reported numerous challenges—including technical instability and uneven instructor attention—they also identified significant advantages such as flexibility, accessibility, psychological comfort, and improved digital skills. Based on the findings, the article proposes methodological recommendations for enhancing pedagogical interaction and strengthening the resilience of hybrid learning models in modern higher education.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Філософія науки : робоча програма навчальної дисципліни для здобувачів вищої освіти спеціальністі А1 «Освітні науки» освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» третього (освітньо-наукового) рівня</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40024" />
    <author>
      <name>Кузь О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40024</id>
    <updated>2026-05-14T21:06:32Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Філософія науки : робоча програма навчальної дисципліни для здобувачів вищої освіти спеціальністі А1 «Освітні науки» освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» третього (освітньо-наукового) рівня
Автори: Кузь О.
Короткий огляд (реферат): Подано анотацію та характеристику навчальної дисципліни, структурно-логічну схему, компетентності та результати її вивчення. Міститься програма навчальної дисципліни, перелік завдань для практичних (семінарських) занять, наведені методи навчання та викладання, порядок оцінювання результатів навчання, а також список рекомендованої літератури та інформаційних ресурсів в Інтернеті.&#xD;
Рекомендовано для викладачів та аспірантів спеціальності А1 «Освітні науки» освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» третього (освітньо-наукового) рівня.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

