https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/185 2026-04-29T23:40:11Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39726 Назва: Особливості побудови комунікації волонтерів з населенням у кризових умовах Автори: Степанова Е. Р. Короткий огляд (реферат): У статті комплексно досліджено специфіку комунікативної взаємодії волонтерських ініціатив із населенням в умовах воєнних дій та інших масштабних суспільних потрясінь. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі волонтерського руху в Україні в період повномасштабної війни та необхідністю забезпечення ефективної, структурованої й етично виваженої комунікації як ключового чинника результативності гуманітарного реагування та підтримки соціальної стабільності. Метою дослідження є всебічний аналіз особливостей кризової комунікації волонтерів, виявлення її психологічних, інформаційних, поведінкових, етичних та організаційних компонентів, а також визначення чинників, що впливають на ефективність взаємодії з населенням в умовах підвищеної невизначеності та соціальної напруги. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема теоретичний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів до кризової комунікації, міждисциплінарний аналіз положень соціальної психології, теорії соціальної роботи та організаційної комунікації, а також методи узагальнення, структурного аналізу й інтерпретації практичного досвіду волонтерських ініціатив. Результати дослідження дозволили встановити, що комунікація волонтерів у кризових умовах має комплексний характер і виконує не лише інформаційну, а й психологічно-регулятивну, координаційну та стабілізаційну функції. Доведено, що ефективність взаємодії значною мірою залежить від рівня довіри, структурованості повідомлень, адаптивності комунікативних стратегій до різних соціальних груп, а також поєднання інформаційної точності з емоційною підтримкою. Визначено ключові організаційні форми комунікації (інформаційні пункти, мобільні групи, цифрові канали, координаційні зустрічі, механізми зворотного зв’язку) та обґрунтовано доцільність їх комплексного застосування. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності кризової комунікації, зокрема розвитку комунікативної компетентності волонтерів, упровадження структурованих алгоритмів інформування, забезпечення інформаційної відповідальності та створення систем психологічної підтримки як для населення, так і для самих волонтерів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39725 Назва: Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 1425563 від 13.02.2026 р. «Мотивація персоналу в системі управління еколого-економічним розвитком підприємства» Автори: Сотнікова Ю. В.; Лугова В. М.; Чумак Г. М. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена актуальним питанням мотивації персоналу для забезпечення еколого-економічного розвитку промислового підприємства. Доведено, що мотивація персоналу є важливою складовою управління еколого-економічним розвитком підприємств, яка забезпечує активне залучення всього персоналу до екологічної діяльності на всіх етапах управління. Розроблено модель мотивації персоналу для забезпечення еколого-економічного розвитку підприємства. Визначено систему еколого-економічних цілей працівників і підприємства. Доведено, що умовою забезпечення ефективності мотивації персоналу до еколого-економічного розвитку підприємства є дотримання принципів мотивування. Дістали подальшого розвитку принципи мотивації персоналу, які доповнено принципами еколого-економічного розвитку підприємства: сталості, ефективного використання людського чинника внутрішнього середовища організації при вирішенні еколого-економічних проблем, принципом екологічної спрямованості мотивації, екологізації інструментів мотивації. Окреслено перелік методів та засобів мотивації персоналу та визначити особливості їхнього застосування з метою ресурсозбереження та забезпечення еколого-економічного розвитку. Вирішення проблеми мотивації персоналу до активного вирішення завдань підвищення ефективності еколого-економічної діяльності підприємства запропоновано здійснювати шляхом поєднання економічних та неекономічних методів впливу. Доведено, що більш вагомі результати еколого-економічного розвитку можна отримати шляхом звернення до вищих потреб людини, зміни людської свідомості та формування нового типу особистості – «людини екологічної». Освітньо-виховні методи мотивації забезпечують взяття керівниками зобов'язань щодо еколого-економічної політики організації, підвищення рівня цільових і планових екологічних показників роботи усього персоналу, розвиток почуття особистої відповідальності, підвищення екологічної ефективності в конкретних сферах діяльності. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39722 Назва: Діджитал тренди в діяльності підприємств в Україні та у світі в 2026 році Автори: Сотнікова Ю.; Іващенко М. Короткий огляд (реферат): У тезах розглядаються ключові диджитал-тренди у діяльності підприємств в Україні та світі у 2026 році. Проаналізовано п'ять критичних доменів цифрової трансформації: інженерія даних, аналітика, генеративний та автономний штучний інтелект, хмарні платформи, управління безпекою й конфіденційністю. Охарактеризовано феномен «агентного стрибка» — перехід ШІ від виконання окремих завдань до оркестрації комплексних наскрізних робочих процесів. Представлено прогнозні дані щодо світових витрат на ІТ у 2026 році (понад 6,08 трлн дол. США). Висвітлено специфіку цифрової трансформації в Україні в умовах повномасштабної війни, зокрема розвиток електронного уряду, хмарної мобільності та кіберзахисту. Зроблено висновок, що цифровізація у 2026 році є фундаментом конкурентоспроможності для будь-якої галузі. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39721 Назва: Тенденції розвитку регіональних ринків праці в умовах російсько-української війни Автори: Сотнікова Ю. В. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформацій ринку праці України в умовах екзистенційних викликів, спричинених повномасштабною збройною агресією. У роботі вимушена міграція розглядається як багатовимірне соціально-економічне явище, що виникає не з економічних стимулів, а під тиском загроз безпеці та базовим правам людини. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що включає порівняльний аналіз інтеграційних практик, контент-аналіз звітів міжнародних організацій та аналітичне моделювання. Автором встановлено, що станом на початок 2024 року чисельність працездатного населення України скоротилася на 40% порівняно з 2021 роком, що призвело до переходу ринку у фазу глибокої структурної перебудови та критичного дефіциту людського капіталу. Особливу увагу приділено регіональній поляризації, яка була візуалізована за допомогою теплової карти. Аналіз дисперсії та статистичних викидів дозволив ідентифікувати два паралельні ринки праці: кластер відносної адаптації та відновлення (Київська, Вінницька, Львівська області) та кластер катастрофічних втрат (Луганська, Донецька, Херсонська області), де рівень зайнятості впав до аномальних 1,7%–12% від довоєнного рівня. У статті доведено, що медіанне значення збереження зайнятості по країні становить менше 40%, що свідчить про функціонування ринку в режимі постійного стресу. Обґрунтовано необхідність відмови від універсальних шаблонів державної політики на користь багаторівневого врядування. Сформульовано рекомендації щодо запобігання «дескілінгу» (втраті кваліфікації) внутрішньо переміщених осіб, стимулювання підприємництва як амортизатора економічних шоків та впровадження систем моніторингу в реальному часі. Результати дослідження орієнтовані на формування єдиної національної стратегії інтеграції внутрішньо-переміщених осіб, що балансує між мінімізацією ризиків тінізації та використанням потенціалу для післявоєнного відновлення. 2026-01-01T00:00:00Z