https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/186 2026-06-12T17:46:07Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40678 Назва: Забезпечення прав людини в Україні крізь призму європейських стандартів та практики ЄСПЛ Автори: Брусільцева Г. М.; Зима О. Г. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексне дослідження сучасного стану забезпечення та захисту прав людини в Україні в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Проаналізовано теоретико-правові засади функціонування системи захисту прав людини, особливості гармонізації національного законодавства з acquis Європейського Союзу, а також механізми імплементації міжнародних та європейських стандартів прав людини у правову систему України. Обґрунтовано, що ефективність національної системи захисту прав людини визначається не лише нормативним закріпленням прав і свобод, а й реальним функціонуванням механізмів їх забезпечення та судового захисту. Одним із індикаторів ефективності державної політики у сфері прав людини визначено статистику звернень до Європейського суду з прав людини. У дослідженні проаналізовано відповідність законодавства України вторинному законодавству Європейського Союзу у сфері антидискримінаційної політики, захисту персональних даних, забезпечення права на справедливий суд, свободи вираження поглядів, діяльності медіа, а також захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення. Окрему увагу приділено проблемам забезпечення права на сумлінну відмову від військової служби з мотивів совісті в умовах воєнного стану та питанням удосконалення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відповідно до «Паризьких принципів» ООН і «Венеціанських принципів» Ради Європи. Визначено основні проблеми імплементації європейських стандартів у національне законодавство України, серед яких недостатня інституційна незалежність органів захисту прав людини, недосконалість механізмів моніторингу дискримінації, проблеми доступу до правосуддя, забезпечення соціальних прав внутрішньо переміщених осіб, а також недостатня ефективність механізмів компенсації шкоди, завданої війною. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо подальшого вдосконалення законодавства України відповідно до міжнародних та європейських стандартів прав людини. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40510 Назва: Процедури у договірному праві: загальнотеоретичний аспект Автори: Ваганова І. Короткий огляд (реферат): У тезах здійснено загальнотеоретичний аналіз процедурних аспектів договірного права як ключового інструменту піднормативного регулювання суспільних відносин. Досліджено еволюцію договору від давнини до сучасних галузевих («горизонтальних» і «діагональних») моделей. Особливу увагу приділено юридичним конструкціям та стадіям життєвого циклу договору: укладенню, зміні, розірванню, а також погодженню й виконанню окремих його видів. На основі норм Цивільного кодексу України деталізовано класичну процедуру досягнення консенсусу через механізм оферти та акцепту, а також розмежовано природу попереднього та основного договорів на прикладі купівлі-продажу нерухомості. Практичний аспект дослідження розкривається через аналіз договірних умов у сфері поставок (рамкові договори, специфікації, конклюдентні дії та прогресивна шкала пені), що демонструє можливість відступу від диспозитивних норм законодавства на користь приватних процедур. Доведено, що життєздатність будь-якої договірної конструкції залежить від балансу її чотирьох елементів: прав, обов’язків, гарантій та відповідальності. За результатами дослідження автор класифікує договірні процедури на дві ключові групи: загальні (легітимні, встановлені державою) та приватні (сформовані безпосередньо волевиявленням сторін), резюмуючи, що сам договір може бути концептуально представлений як динамічна процедурна діяльність. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40509 Назва: Цифрові активи як об’єкт цивільних прав: проблеми законодавчого регулювання Автори: Єрофєєнко Л. Короткий огляд (реферат): В тезах досліджено особливості становлення правового режиму цифрових активів в Україні у контексті глобальної цифровізації та євроінтеграційних процесів 2025–2026 років. Розглянуто правову природу «цифрової речі» як нової універсальної категорії цивільного права, запровадженої статтею 179-1 Цивільного кодексу України, її співвідношення з віртуальними активами та специфіку двоїстої (техніко-правової) суті таких об'єктів. Проаналізовано еволюцію вітчизняного законодавства, зокрема обмеження Закону України «Про віртуальні активи» та зміну вектора регулювання у 2025 році в бік гармонізації з європейським Регламентом MiCA через законопроєкт № 10225-д. Приділено увагу механізмам цивільно-правового обороту активів (майнінг, форкінг, ейрдроп, стейкінг), судовим прецедентам щодо поділу криптовалюти як спільного майна подружжя та колізіям процесуального права при накладенні арешту на криптоактиви у кримінальному судочинстві. Особливий акцент зроблено на правовій природі NFT та помилковості ототожнення володіння токеном із набуттям авторських прав на оригінальний твір. Виявлено низку системних проблем та правових вакуумів, що стримують розвиток цифрового ринку. До них належать: термінологічна неузгодженість між ЦКУ та профільними проєктами законів; ризики виштовхування малого бізнесу в «сіру зону» через заборону використання спрощеної системи оподаткування; технічна неможливість класичного спадкування або стягнення активів у разі втрати приватних ключів («dead coins»), а також технологічна вразливість NFT у вигляді ризику «зламаних посилань». Запропоновано для вдосконалення законодавчого регулювання та стабілізації правозастосовчої практики вжити таких заходів: чітко розмежувати на законодавчому рівні поняття цифрових речей та об'єктів інтелектуальної власності (зокрема, для ринку NFT); розробити й узаконити спеціальні процедури спадкування та примусового звернення стягнення на нематеріальні цифрові активи із залученням технічних експертів; переглянути податкові обмеження для ФОП, дозволивши мікробізнесу в креативних індустріях працювати з віртуальними активами в межах певних лімітів; уточнити норми Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення статусу «цифрових речових доказів» та забезпечити системне навчання суддів і правоохоронців особливостям функціонування блокчейн-технологій. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40466 Назва: Процедури у договірному праві: загальнотеоретичний аспект Автори: Ваганова І Короткий огляд (реферат): У тезах здійснено загальнотеоретичний аналіз процедурних аспектів договірного права як ключового інструменту піднормативного регулювання суспільних відносин. Досліджено еволюцію договору від давнини до сучасних галузевих («горизонтальних» і «діагональних») моделей. Особливу увагу приділено юридичним конструкціям та стадіям життєвого циклу договору: укладенню, зміні, розірванню, а також погодженню й виконанню окремих його видів. На основі норм Цивільного кодексу України деталізовано класичну процедуру досягнення консенсусу через механізм оферти та акцепту, а також розмежовано природу попереднього та основного договорів на прикладі купівлі-продажу нерухомості. Практичний аспект дослідження розкривається через аналіз договірних умов у сфері поставок (рамкові договори, специфікації, конклюдентні дії та прогресивна шкала пені), що демонструє можливість відступу від диспозитивних норм законодавства на користь приватних процедур. Доведено, що життєздатність будь-якої договірної конструкції залежить від балансу її чотирьох елементів: прав, обов’язків, гарантій та відповідальності. За результатами дослідження автор класифікує договірні процедури на дві ключові групи: загальні (легітимні, встановлені державою) та приватні (сформовані безпосередньо волевиявленням сторін), резюмуючи, що сам договір може бути концептуально представлений як динамічна процедурна діяльність. 2026-01-01T00:00:00Z