https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/18724 2026-04-14T13:42:06Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39267 Назва: Забезпечення працевлаштування ветеранів війни в системі соціально-економічної політики держави Автори: Демченко К. О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено економічні аспекти забезпечення працевлаштування ветеранів війни в умовах структурних змін на ринку праці та післявоєнного відновлення економіки. Обґрунтовано, що зайнятість ветеранів є не лише соціальним, а й важливим економічним чинником, який впливає на продуктивність праці, формування людського капіталу та зменшення фіскального навантаження на державний бюджет. Проаналізовано сучасний стан ринку праці для ветеранів війни, визначено основні економічні бар’єри їх інтеграції у сферу зайнятості, зокрема дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили, втрату або невідповідність професійних навичок, а також обмежені стимули для роботодавців. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики зайнятості ветеранів на основі використання інструментів активної політики ринку праці, розвитку системи професійної перепідготовки, підтримки ветеранського підприємництва та стимулювання роботодавців до створення робочих місць. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню економічної активності ветеранів та сталому соціально-економічному розвитку держави. Наголошено на необхідності формування комплексного підходу до інтеграції ветеранів у ринок праці, що поєднує економічні, інституційні та соціальні механізми підтримки. Визначено важливість посилення співпраці між державними органами, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями у створенні ефективної системи професійної адаптації ветеранів. Окрему увагу приділено розвитку програм перекваліфікації та підвищення кваліфікації, орієнтованих на сучасні потреби економіки та цифрову трансформацію ринку праці. Підкреслено, що ефективна політика зайнятості ветеранів сприятиме не лише їх соціальній адаптації, але й підвищенню економічної стійкості та конкурентоспроможності держави. Наголошено на необхідності формування комплексного підходу до інтеграції ветеранів у ринок праці, що поєднує економічні, інституційні та соціальні механізми підтримки. Визначено важливість посилення співпраці між державними органами, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями у створенні ефективної системи професійної адаптації ветеранів. Окрему увагу приділено розвитку програм перекваліфікації та підвищення кваліфікації, орієнтованих на сучасні потреби економіки та цифрову трансформацію ринку праці. Підкреслено, що ефективна політика зайнятості ветеранів сприятиме не лише їх соціальній адаптації, але й підвищенню економічної стійкості та конкурентоспроможності держави. Додатково обґрунтовано, що інтеграція ветеранів у систему продуктивної зайнятості має значний мультиплікативний ефект для економіки, оскільки сприяє розширенню податкової бази, зростанню внутрішнього попиту та активізації підприємницької діяльності. У дослідженні підкреслюється, що ефективна політика підтримки працевлаштування ветеранів повинна враховувати структурні трансформації економіки, зокрема цифровізацію, розвиток інноваційних секторів та зміну професійної структури попиту на робочу силу. У цьому контексті важливого значення набуває формування системи безперервного навчання, що дозволяє ветеранам адаптуватися до динамічних змін на ринку праці та підвищувати свою конкурентоспроможність. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39183 Назва: Application of elements of strategic management at enterprises in martial state conditions Автори: Laptev V.; Semenchenko A. Короткий огляд (реферат): The article explores methodological and applied aspects of the use of strategic management and strategic analysis tools – SWOT analysis, PEST analysis, BCG matrix, McKinsey matrix and SPACE analysis – in the process of forming and adapting development strategies of Ukrainian enterprises under martial law. The relevance of the study is due to the increasing level of uncertainty in the external environment, disruption of production and logistics chains, loss of part of the economic potential, personnel risks, migration processes in the labor market, shortage of financial resources and increased regulatory pressure from the state. It is substantiated that in the conditions of a war economy, traditional approaches to strategic management require adaptation taking into account security, socio-economic and institutional constraints. It is established that SWOT analysis is an effective tool for identifying internal strengths and weaknesses of an enterprise, assessing resource sustainability, human resources potential and vulnerabilities of the enterprise's operational activities. PEST analysis allows for a comprehensive assessment of the impact of political, economic, social and technological factors on the activities of enterprises, in particular changes in tax and legal regulation, mobilization processes, inflation and currency risks. The BCG matrix helps optimize the portfolio of business areas by redistributing resources in favor of strategically important and financially sustainable activities. The McKinsey matrix deepens strategic analysis through a multifactorial assessment of the attractiveness of industries and competitive positions of the enterprise, taking into account military risks and the potential for state support. SPACE analysis is defined as a tool for choosing an adaptive strategy that allows balancing the defensive, competitive and conservative development models. A well-founded conclusion is made that the comprehensive and coordinated use of these methods increases the validity of management decisions, contributes to strengthening economic sustainability and creates the prerequisites for the long-term development of Ukrainian enterprises during martial law. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39182 Назва: Модель ефективної зайнятості українців в умовах трудової міграції та євроінтеграції Автори: Назарова Г. В. Короткий огляд (реферат): У статті розроблено економетричну модель ефективної зайнятості українців в умовах трудової міграції та євроінтеграції. Емпіричну базу сформовано за даними Eurostat щодо Німеччини, Польщі та Чехії за 2022–2024 рр. Критерієм обрано рівень зайнятості висококваліфікованих українських мігрантів в залежності від ВВП на душу населення, чистих доходів, рівню вакансій та безробіття. Використано панельне моделювання на основі економетричної моделі найменших квадратів для об’єднаної панелі (pooled OLS). Отримані результати засвідчили високу якість, пояснювальну здатність моделі та статистичну значущість усіх факторів. Доведено позитивний вплив економічного розвитку, доходів і попиту на працю та негативний вплив безробіття на зайнятість мігрантів. Запропонована модель може бути використана для прогнозування процесів інтеграції українців у європейський ринок праці в умовах післявоєнної трансформації економіки. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39140 Назва: The thin line between efficiency and empathy: ethical challenges of Ai-driven communication in modern business Автори: Semenchenko A.; Semenchenko A. Короткий огляд (реферат): The article presents a comprehensive study of ethical challenges arising in the process of implementing generative artificial intelligence systems in the field of corporate communications. The main goal of the work is to substantiate a normative model that allows combining the technological efficiency of intelligent algorithms with the moral principles of modern business. The study analyzes the transformation of the communication paradigm through the prism of classical ethical concepts, in particular, the deontology of I. Kant, the utilitarianism of J. S. Mill, and the ethics of Aristotle's virtues, which allowed us to determine the philosophical principles of the ethical use of artificial intelligence in organizational interactions. As a result of the study, key risks associated with the use of algorithmic communications were identified and systematized. Among them, special attention is paid to the phenomena of "digital dishonesty", "blurred responsibility" and insufficient transparency of the use of AI. Based on the conceptual analysis of the interaction "human - algorithm - human", three main ethical threats are identified: the transparency gap when disclosing the fact of using artificial intelligence, algorithmic bias in automated messages, and the risk of reducing the authenticity of professional relationships in the corporate environment. Additionally, the socio-psychological effect of the so-called "scenario empathy" that occurs when emotions are simulated by algorithms is studied, and it is proven that the commercialization of artificially simulated emotions can negatively affect the long-term social capital of enterprises. The paper proposes a matrix for distributing responsibility for the ethics of using artificial intelligence at different stages of its life cycle, and also substantiates the concept of "Augmented Intelligence" as an optimal balance between complete automation of communications and excessive technological conservatism. Particular attention is paid to the normative model "Empathy-First", which assumes the priority of human empathy and moral control over algorithmic decisions. The practical significance of the study lies in developing recommendations for corporate governance systems and HR departments to support ethical integrity of communications in the process of digital business transformation. Overall, the proposed approach can serve as a strategic framework for organizations that seek to combine innovative technologies with trust and responsibility in relations with stakeholders. 2026-01-01T00:00:00Z