<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33407">
    <title>DSpace Фонд:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33407</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40458" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40457" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40456" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40343" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-06-14T17:09:03Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40458">
    <title>Методологічні основи психологічного дослідження резильєнтності: сучасний український контекст</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40458</link>
    <description>Назва: Методологічні основи психологічного дослідження резильєнтності: сучасний український контекст
Автори: Ушакова І. М.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретичний та методологічний аналіз проблеми психологічного дослідження резильєнтності в сучасному українському контексті. Обґрунтовано актуальність вивчення резильєнтності як інтегративного феномену, що забезпечує адаптацію особистості до умов хронічного стресу, соціальної нестабільності та воєнних викликів. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння резильєнтності від її трактування як відносно стабільної особистісної риси до розгляду як динамічного процесу позитивної адаптації у взаємодії з несприятливими обставинами. Окрему увагу приділено проблемам психодіагностики резильєнтності. Здійснено узагальнення сучасних зарубіжних і вітчизняних методик її вимірювання, окреслено особливості їх адаптації та валідизації в україномовному середовищі. Підкреслено необхідність розроблення стандартизованих інструментів, чутливих до соціального часового контексту, а також потребу у створенні спеціальних унормованих методик дослідження різних соціально-демографічних груп.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40457">
    <title>Психологія мемів: як гумор допомагає переживати стрес</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40457</link>
    <description>Назва: Психологія мемів: як гумор допомагає переживати стрес
Автори: Радько О.; Никитюк О.
Короткий огляд (реферат): У тезах розглядається психологічний вплив інтернет-мемів як сучасного інструменту емоційної регуляції в умовах стресу. Проаналізовано механізми дії гумору на когнітивному, фізіологічному та соціальному рівнях, зокрема через рефреймінг, зниження напруги та формування відчуття спільності. На основі сучасних досліджень показано, що меми можуть підвищувати ефективність копінгу й підтримувати психологічну стійкість під час кризових подій, зокрема пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні. Водночас акцентовано увагу на неоднозначності впливу мем-контенту: адаптивний гумор сприяє благополуччю, тоді як надмірне занурення в депресивні меми може посилювати негативні переживання.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40456">
    <title>Психологічне благополуччя студентської молоді в умовах війни: роль соціального капіталу</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40456</link>
    <description>Назва: Психологічне благополуччя студентської молоді в умовах війни: роль соціального капіталу
Автори: Ушакова І. М.; Богдан Ж. Б.
Короткий огляд (реферат): У дослідженні здійснено аналіз взаємозв’язку між показниками психологічного благополуччя і структурними компонентами соціального капіталу студентської молоді в умовах воєнного стану. Конкретизовано, що ресурси приватної сфери соціального капіталу більшою мірою пов’язані з екзистенційними компонентами благополуччя (особистісне зростання, цілі в житті), тоді як публічна сфера соціальних зв’язків корелює із соціально-функціональними аспектами та загальним інтегральним показником психологічного благополуччя. Встановлено позитивні кореляційні зв’язки між соціальним капіталом і психологічним благополуччям, що дозволяє розглядати соціальні ресурси як значущий адаптаційний чинник у період суспільних трансформацій та обґрунтовує необхідність розвитку програм психосоціальної підтримки здобувачів вищої освіти.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40343">
    <title>Методичні рекомендації до виконання тренінгу професійного зростання для здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія» освітньої програми «Психологія бізнесу» першого (бакалаврського) рівня</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40343</link>
    <description>Назва: Методичні рекомендації до виконання тренінгу професійного зростання для здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія» освітньої програми «Психологія бізнесу» першого (бакалаврського) рівня
Автори: Радько О. В.
Короткий огляд (реферат): Подано методику розроблення та проведення тренінгу професійного зростання, призначену для підвищення ефективності професійної діяльності та планомірного розвитку професійної компетентності фахівців.&#xD;
Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія» освітньої програми «Психологія бізнесу» першого (бакалаврського) рівня.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

