https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33411 2026-02-04T22:52:08Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38654 Назва: Розвиток емоційного інтелекту в умовах кризи Автори: Пліско О. В.; Мельнікова С. Короткий огляд (реферат): Здійснено теоретико-емпіричний аналіз ролі емоційного інтелекту (ЕІ) як фундаментального ресурсу подолання наслідків довготривалого стресу в умовах сучасних суспільних трансформацій, збройних конфліктів та інформаційного перевантаження. На основі систематизації результатів досліджень за період 2020–2025 років у представленій праці розкрито механізми впливу ЕІ на вибір стратегій копінг-поведінки, що доводить здатність високого рівня емоційного інтелекту забезпечувати перехід від дезадаптивних реакцій уникнення до конструктивного вирішення проблем і смислоутворення. У представленому матеріалі акцентовано увагу на захисній функції ЕІ як буфера проти емоційного вигорання, депресивних станів та психологічного дистресу в різних соціальних групах, зокрема серед студентів-медиків, внутрішньо переміщених осіб та майбутніх психологів. Досліджено когнітивний аспект емоційної компетентності, що гарантує здатність до переосмислення травматичного досвіду та збереження професійної ефективності в періоди високої невизначеності. Автор обґрунтовує концепцію ЕІ як динамічної властивості особистості, що піддається цілеспрямованому розвитку через саморефлексію та психотерапевтичні практики, виступаючи запорукою формування ментального здоров’я та психологічної стійкості (резильєнтності) суспільства. У висновках підкреслено, що інвестиції у розвиток навичок саморегуляції та емпатії є стратегічно пріоритетним чинником підтримки життєстійкості громадян в умовах екстремальних викликів сучасності. 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38653 Назва: Лідерство в психології кар’єри Автори: Пліско О. В. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено цілісний науковий аналіз феномену лідерства як фундаментального чинника, що детермінує процеси кар’єрного розвитку особистості в умовах сучасних технологічних та соціально-економічних трансформацій. Автором обґрунтовано, що в психології кар’єри лідерство виступає не лише як інструмент управління персоналом, а як складний психологічний конструкт, що безпосередньо впливає на формування довгострокової мотивації, професійну адаптивність та психологічний капітал працівника. На основі систематизації сучасних наукових підходів показано, що автентичне лідерство через механізми психологічної безпеки та усвідомленості створює довірливе середовище, яке стимулює суб’єктивне відчуття кар’єрного успіху. Паралельно розглянуто концепцію лідерства, орієнтованого на сильні сторони, де повна медіація ефекту задоволеності кар’єрою відбувається через актуалізацію та практичне застосування індивідуальних ресурсів підлеглих. Особливу увагу приділено генезису лідерських якостей у студентському середовищі та професійному самовизначенню як базису подальшої професійної траєкторії, що формується під впливом соціокультурних та внутрішньоособистісних чинників. У роботі підкреслено роль керівника як модератора кар’єрної сталості, здатного забезпечити стабільність професійного розвитку навіть у періоди ринкової нестабільності. Результати дослідження синтезовано в авторську структурну схему, яка ілюструє ієрархічний взаємозв’язок між лідерськими підходами, психологічними медіаторами впливу та кінцевими кар’єрними результатами, що становить наукову основу для розробки прикладних рекомендацій щодо підтримки сталого кар’єрного росту в організаційному та освітньому просторах. 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38652 Назва: Психологічна адаптація людини в умовах кризи Автори: Пліско О. В.; Віннік Е. Короткий огляд (реферат): Здійснено теоретико-методологічний аналіз феномену психологічної адаптації особистості в умовах глобальних кризових викликів, зумовлених пандеміями, воєнними конфліктами та економічною нестабільністю. На основі узагальнення наукових доробків за період 2020–2025 років розкрито сутність регуляторної гнучкості як фундаментального механізму підтримки психічної рівноваги, що дозволяє оперативно змінювати емоційні та поведінкові реакції відповідно до мінливих вимог середовища. Когнітивна та копінгова гнучкість виступають ключовими предикторами резильєнтності, мінімізуючи ризики розвитку хронічної тривожності та депресивних станів. Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх ресурсів особистості, зокрема емоційної стійкості та здатності до саморегуляції, а також ролі зовнішніх факторів, таких як соціальна підтримка та культурний контекст. Досліджено специфіку формування резильєнтності у різних соціальних групах, включаючи волонтерів та майбутніх освітян, у межах професійного благополуччя та збереження ментального здоров’я під час воєнного стану. Результатом дослідження є авторська структурно-логічна схема психологічної адаптації, що інтегрує гнучкі копінг-стратегії та життєстійкість як динамічні процеси подолання кризи. Підкреслено необхідність впровадження індивідуалізованих підходів до психологічної підтримки з урахуванням специфіки екстремальних умов та культурних особливостей соціуму. 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38542 Назва: Психологічні та психолінгвістичні механізми сприйняття й маніпулятивного впливу в умовах когнітивної війни Автори: Богдан Ж. Б.; Доношенко В. Д. Короткий огляд (реферат): У роботі розглядаються психологічні аспекти сприйняття інформації в умовах інтенсивних соціальних і комунікативних впливів. Аналізується взаємозв’язок когнітивних, емоційних та мовних чинників у процесі формування уявлень і оцінок реальності. Особливу увагу приділено механізмам вибірковості сприйняття та інтерпретації інформаційних повідомлень. Показано, що емоційне забарвлення та специфіка подання інформації здатні істотно впливати на мислення та поведінкові реакції особистості. Розкривається роль внутрішніх психологічних ресурсів у збереженні здатності до усвідомленого аналізу інформації. Наголошується на значенні саморегуляції як чинника підтримання психічної рівноваги в умовах інформаційної напруги. Окреслюється вплив соціального контексту на формування колективних уявлень і установок. Підкреслюється важливість критичного ставлення до інформаційних джерел у повсякденному житті. Зазначається, що усвідомлене споживання інформації сприяє зниженню психологічної вразливості. Зроблено висновок про необхідність розвитку психологічної стійкості для збереження автономності мислення особистості. 2025-01-01T00:00:00Z