https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33604 2026-06-21T10:08:36Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845 Назва: Цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції в епоху великих даних Автори: Добрунова Л. Е. Короткий огляд (реферат): Сучасний розвиток історичної науки тісно пов’язаний із впровадженням цифрових технологій, які істотно змінюють підходи до вивчення джерельної бази Української революції 1917–1921 рр. Традиційні методи джерелознавчого аналізу доповнюються можливостями цифрової гуманітаристики, що дає змогу по-новому працювати з великими масивами історичної інформації. Особливої ваги набуває використання технологій великих даних, електронних архівів, цифрових бібліотек, баз даних, геоінформаційних систем, інструментів текстового аналізу та елементів штучного інтелекту, які значно розширюють можливості пошуку, систематизації й інтерпретації документальних матеріалів. У дослідженні Української революції цифрові інструменти сприяють не лише кількісному розширенню джерельної бази, а і якісному переосмисленню історичного матеріалу. Архівні документи, періодичні видання, мемуари, листування, візуальні джерела, картографічні матеріали та статистичні дані можуть комплексно аналізуватися, у взаємозв’язку та з урахуванням міждисциплінарних підходів. Це дає змогу глибше простежити політичні, соціальні й культурні процеси революційної доби, виявити нові зв’язки між подіями та уточнити усталені історіографічні висновки. Обґрунтовано, що цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції формує нову дослідницьку парадигму, у межах якої історик є не лише інтерпретатором фактів, а й аналітиком складних інформаційних ресурсів. Використання технологій великих даних сприяє глибшій реконструкції історичних процесів, виявленню прихованих закономірностей і ціліснішому осмисленню подій 1917–1921 рр., що створює нові перспективи для розвитку сучасної історичної науки. Цифровізація історичних досліджень зумовлює низку методологічних викликів. Йдеться насамперед про необхідність критичної перевірки оцифрованих джерел, оцінювання їхньої повноти, достовірності та репрезентативності. Важливим залишається питання впливу алгоритмів на інтерпретацію даних, оскільки автоматизований аналіз не може повністю замінити фахову історичну критику джерела. Відповідно, особливо актуальним є поєднання класичних принципів історичного джерелознавства з новітніми цифровими методами, що забезпечує наукову виваженість і достовірність результатів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40446 Назва: Українська пісня на сучасних музичних фестивалях у Польщі у контексті міжнародного культурного діалогу Автори: Свинаренко Н. О. Короткий огляд (реферат): Проведення міжнародних фестивалів дитячих фольклорних колективів національних меншин, щорічні відкриття сезону української культури в Срокові, Міжнародний фестиваль купальської ночі, а також показові концерти української пісні, Дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі сприяють популяризації української музичної культури у світі. Дні української культури у різних містах Польщі популяризують та просувають культуру українського народу серед поляків та європейців, підтримують та сприяють формуванню культурної ідентичності українців Польщі. Їх підтримка та проведення подібних заходів на постійній основі є свідченням виконання положень нормативно-правових актів щодо національних меншин на території обох держав. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40445 Назва: Народнорозмовна лексика в етнографічних записах Левка Боровиковського Автори: Черемська О. Короткий огляд (реферат): У статті порушено питання збереження української мови у творчій діяльності харківських поетів-романтиків першої половини ХІХ ст. Розглянуто народнорозмовну лексику, засвідчену в етнографічних матеріалах та фольклорних записах Левка Боровиковського. Виокремлено тематичні групи лексики та з’ясовано її роль у творчості письменника. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40444 Назва: Disinformation and Cyber Operations in the Russia–Ukraine War: A Systematic Review of Threats, Mechanisms, and Countermeasures in a Globalized Media Ecosystem Автори: Melnyk V.; Babenko L.; Dzhahunova O.; Balycheva L.; Fedotova O. Короткий огляд (реферат): The study aims to analyze the impact of globalization on Ukraine’s information security from a historical perspective and to identify key challenges and directions for strengthening national resilience in the information domain. The study is based on a structured literature search and qualitative content analysis of scientific sources. Content analysis is conducted to examine academic literature on the evolution of Ukraine’s information security under globalization. The findings demonstrate that after the collapse of the USSR, Russian media actively shaped Ukrainian audiences through Moscow-centered narratives. Effective countermeasures emerged only in 2014, while the full blocking of Russian information channels after February 24, 2022, became a crucial step in safeguarding national information security. Key challenges identified include cyber threats, information aggression, unequal access to digital resources, regulatory gaps, and the lack of comprehensive international cooperation. Strengthening Ukraine’s information security in the era of globalization requires enhanced cyber defense, the development of media literacy, the adoption of advanced protection technologies, and the implementation of regional security initiatives. Active collaboration with international partners and the integration of modern technologies are essential to ensuring a sustainable and secure information environment. 2026-01-01T00:00:00Z