https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33641 2026-09-10T23:16:18Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41709 Назва: Інноваційний розвиток України та Європейського Союзу: порівняльний аналіз та напрями державної політики Автори: Хаустова В. Є.; Кизим М. О; Проноза П. В.; Косс А. В. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена порівняльному аналізу інноваційного розвитку України та Європейського Союзу як передумові формування ефективної державної інноваційної політики в контексті курсу на європейську інтеграцію та післявоєнного відновлення національної економіки на засадах високотехнологічного зростання. Метою статті є комплексне зіставлення інноваційних систем України та ЄС за кількісним, нормативно-правовим, інституційним і стратегічним вимірами та обґрунтування на цій основі пріоритетних напрямів державної політики. У дослідженні використано методи порівняльного, статистичного та структурно-логічного аналізу. Встановлено, що інтенсивність витрат на дослідження та розробки в Україні (близько 0,33% ВВП) майже усемеро нижча за середній рівень ЄС (близько 2,2% ВВП), а за методологією European Innovation Scoreboard 2025 Україна належить до групи початкових інноваторів (emerging innovators), демонструючи результативність нижче 70% середнього рівня ЄС. Доведено, що розрив між інноваційними системами України та ЄС має системний, а не фрагментарний характер і охоплює застарілість базового законодавства, відсутність єдиного центру формування інноваційної політики, відсутність інфраструктури масштабування технологій (Pilot Plants, FOAK) і неінтегрованість інноваційної та промислової стратегій. Обґрунтовано комплекс заходів державної політики за трьома напрямами – прийняти (нормативно-правові акти), створити (інституції) та розробити (стратегії), реалізація яких дозволить сформувати єдину національну систему інноваційного розвитку України, наближену до європейської моделі. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади під час розроблення законодавчих і стратегічних документів у сфері інноваційної політики. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41543 Назва: Прикладний інструментарій фінансової математики в системі прийняття управлінських рішень Автори: Алексєєнко І. І. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів використання прикладного інструментарію фінансової математики у процесі обґрунтування та прийняття ефективних управлінських рішень у сучасних мінливих бізнес-умовах. Систематизовано базові концепції часової вартості грошей, зокрема операції компаундингу та дисконтування, а також застосування ануїтетних моделей для прогнозування довгострокових фінансових потоків. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу динамічних методів оцінки інвестиційних проєктів (NPV, PI, IRR, MIRR) та вирішенню класичного конфлікту критеріїв за допомогою застосування модифікованої внутрішньої норми дохідності (MIRR). Обґрунтовано методичні підходи до інтеграції ймовірнісних методів оцінки ризику (аналіз чутливості, сценарне моделювання, метод Монте-Карло, концепція VaR) у загальну систему фінансового менеджменту підприємства. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення процесу оцінки вартості капіталу (WACC) як ставки дисконтування на основі ринкових оцінок. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41367 Назва: Формування системи фінансового забезпечення хеджування ризиків інвестиційних проєктів в умовах ринкової турбулентності Автори: Проноза П. В.; Сухомлин В. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретико-методичні засади формування системи фінансового забезпечення хеджування ризиків інвестиційних проєктів в умовах ринкової турбулентності. Обґрунтовано, що сучасна фаза нестабільності фінансових і товарних ринків змінює традиційне трактування хеджування: воно більше не може зводитися до разового використання окремого деривативу, а повинно вибудовуватися як інтегрована архітектура фінансових ресурсів, резервів, договірних обмежень, ринкових та неринкових інструментів, а також процедур моніторингу та адаптації. У результаті дослідження запропоновано трактувати систему фінансового забезпечення хеджування як багатоконтурну конструкцію, що охоплює резервно-ліквідний, ринково-деривативний, кредитно-контрактний, гарантійно страховий, операційно-структурний та обліково-аналітичний контури. Доведено, що в умовах турбулентності ефективність системи визначається не максимізацією номінального обсягу хеджу, а здатністю синхронізувати строки, вартість, ліквідність і правові умови застосування різних інструментів з фазами життєвого циклу проєкту. Наукова новизна полягає у формуванні цілісної концепції фінансового забезпечення хеджування інвестиційних проєктів, у межах якої деривативи розглядаються як лише одна зі складових ширшої системи збереження платоспроможності та інвестиційної гнучкості. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі під час розроблення фінансових термшитів, ковенантної архітектури, резервних рахунків, програм гарантійної підтримки та політик hedge accounting для інвестиційних та інфраструктурних проєктів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41308 Назва: Фінансова децентралізація та інвестиційна спроможність громад: європейські орієнтири для України Автори: Алексєєнко І. І. Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено сучасний стан, успіхи та системні прорахунки реформи фінансової децентралізації в Україні в умовах воєнного стану та в контексті європейської інтеграції (зокрема виконання умов Ukraine Facility). Проаналізовано ключові досягнення реформи (розширення бюджетних повноважень, муніципальний маркетинг, цифрові інструменти прозорості, як-от система DREAM) та її негативні наслідки, пов’язані з диспропорціями розподілу ПДФО і розмиванням фіскальної відповідальності. Обґрунтовано необхідність радикального переходу громад від статусу адміністративних одиниць до моделі реальних економічних суб'єктів. На основі вивчення європейського досвіду (польської моделі стимулювання бізнесу та німецької моделі муніципального маркетингу) визначено пріоритетні інструменти підвищення інвестиційної спроможності територій. Особливу увагу приділено розвитку екосистеми індустріальних парків із використанням фіскальних пільг, розробці цифрових «інвестиційних паспортів» громад, а також розбудові мережі Агенцій регіонального розвитку (АРР) для якісного проєктного менеджменту та супроводу інвесторів за принципом «єдиного вікна». 2026-01-01T00:00:00Z