https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/48 2026-04-21T12:20:43Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39404 Назва: Глобальні трансформації та еволюція міжнародного порядку: погляд теорій міжнародних відносин Автори: Коротков Д. С. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретичний аналіз глобальних трансформацій міжнародної системи крізь призму основних теорій міжнародних відносин. Розглянуто еволюцію концепції «нового світового порядку» після завершення холодної війни та її трансформацію під впливом сучасних геополітичних процесів, зокрема воєнних конфліктів, глобалізації та зміни балансу сил. Проаналізовано ключові теоретичні підходи реалізм, лібералізм, конструктивізм, постколоніалізм, феміністську та критичну теорії, а також теорію глобалізації та неолібералізм у контексті пояснення динаміки сучасного міжнародного порядку. Визначено, що сучасний світовий порядок характеризується зростанням ролі недержавних акторів, посиленням взаємозалежності, трансформацією уявлень про владу та зростанням значення «м’якої сили». 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39194 Назва: Китайський вектор: глобальна експансія через ініціативу «Один пояс – один шлях» Автори: Кузь О. М.; Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У доповіді проаналізовано стратегію глобальної експансії Китаю через призму ініціативи «Один пояс – один шлях». Висвітлено трансформацію проєкту з суто економічної програми в інструмент геополітичного впливу та формування нового світового порядку. Особливу увагу приділено мотивам Китаю щодо зміцнення інфраструктурної інтеграції в Євразії та Африці. Досліджено перспективи та ризики участі України в цій ініціативі в умовах сучасних глобальних криз. Авторами зроблено висновок про роль проєкту як ключового чинника переформатування міжнародних відносин у XXI столітті. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39143 Назва: Політика цифрового суверенітету Європейського Союзу та національні траєкторії впровадження в країнах східного партнерства Автори: Кузь О. М.; Жеребятнікова І. В.; Коннова Н. О. Короткий огляд (реферат): У статті комплексно проаналізовано концептуальні засади формування політики цифрового суверенітету Європейського Союзу та визначено особливості її реалізації в країнах Східного партнерства в умовах інтенсивної цифрової трансформації, загострення технологічної конкуренції та зростання гібридних загроз. Розкрито еволюцію підходів ЄС до забезпечення стратегічної автономії в цифровій сфері, що ґрунтується на поєднанні економічних, правових і безпекових інструментів, спрямованих на контроль над даними, розвиток цифрової інфраструктури та формування спільного регуляторного простору. Проаналізовано інституційні механізми реалізації цифрової політики, зокрема регулювання цифрових платформ, захист персональних даних, кібербезпеку, цифрову ідентифікацію та управління даними як основні елементи сучасного цифрового врядування. Особливу увагу приділено процесам адаптації європейських стандартів у країнах Східного партнерства, де нормативна конвергенція відбувається нерівномірно та залежить від інституційної спроможності, економічного розвитку й безпекового середовища. Визначено відмінності національних моделей цифрових реформ, що проявляються у швидкості гармонізації законодавства, розвитку електронного врядування та формуванні цифрової довіри. Обґрунтовано, що інтеграція до цифрового простору ЄС супроводжується низкою викликів, зокрема технологічною залежністю, кіберзагрозами та ресурсними обмеженнями. Доведено, що політика цифрового суверенітету ЄС сприяє зміцненню цифрової стійкості, розвитку інноваційної економіки та підвищенню прозорості державного управління, стаючи важливим чинником інтеграції держав регіону до європейської цифрової екосистеми. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39142 Назва: Creative collaboration in remote teams: tools, rituals and behavioral barriers Автори: Barkova K. Короткий огляд (реферат): This paper argues that creative collaboration in remote teams is not a simple tradeoff between flexibility and reduced in-person energy, but a sociotechnical capability that must be intentionally designed. Drawing on media synchronicity theory, it explains why remote creativity improves when teams separate divergence (asynchronous, “solo-first” ideation and artifact capture) from convergence (short, focused synchronous sessions for alignment and decisions). The article highlights the mutual knowledge problem and shows how durable context artifacts (decision records, assumptions, constraints) reduce misalignment and support idea recombination. It also emphasizes psychological safety and conflict management as critical infrastructure for remote creativity, proposing practical rituals that legitimize dissent, learning from failure, and inclusive participation. Overall, the paper offers actionable principles for building reliable creative output and sustained innovation in distributed teams. 2026-01-01T00:00:00Z