https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/48 2026-05-12T15:01:44Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39973 Назва: Публічна дипломатія як інструмент м'якої сили у формуванні міжнародного іміджу держави Автори: Банчук-Петросова О. В.; Кравченко О. В.; Бабіна В. О. Короткий огляд (реферат): У статті на прикладі України та Великобританії проаналізовано публічну дипломатію як ключовий інструмент «м’якої сили» у формуванні міжнародного іміджу держави та її конкурентоспроможності. Досліджено еволюцію поняття «сили» та обґрунтовано, що ефективність зовнішньої політики вимагає синергії «жорсткої» та «м’якої» сили, де публічна дипломатія виступає мостом, що поєднує національні інтереси із міжнародним сприйняттям. На прикладі досвіду України в умовах повномасштабної війни, продемонстровано трансформацію культури та лідерства Президента України у стратегічний ресурс, що забезпечує країні перевагу в глобальній інформаційній війні (кейс мозаїки «Боривітер»). Проведено аналіз британської моделі «м’якої сили», її інституційних основ (British Council, BBC World Service) та стратегічного, довгострокового підходу. Зроблено висновок, що майстерне володіння публічною дипломатією є необхідною умовою для успішного захисту міжнародного іміджу та мобілізації стійкої міжнародної підтримки у XXI ст. 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39971 Назва: Evolution of US‐Ukraine Strategic Partnership in the Security Sphere: Trial by War and Political Disturbances Автори: Kravchenko N.; Sergiienko L.; Kravchenko O.; Kulyk T.; Siemilietov O. Короткий огляд (реферат): Relations between Ukraine and the United States have become particularly intense and important since the start of Russia’s large‐scale armed aggression against Ukraine, which made the United States its main strategic security partner. However, this cooperation began much earlier. Therefore, this article briefly examines the initial evolution of bilateral interaction from 1992 to 2025, with a special emphasis on the transformation through institutionalized defense cooperation through and partly as a result of building a strategic alliance between the two countries on the path to traditional political support. The purpose of the study is twofold: first, to highlight characteristic periods/phases in Ukrainian‐American relations, and secondly (simultaneously) to identify factors that become key elements/issues that attract the attention of different levels in the contextual political/security/defense interaction. The study includes historical and political analysis using the comparative legal method, content analysis of international treaties, US legislation and analytical materials of leading think tanks. Thus, in the evolution of cooperation, three main periods can be distinguished: (1) symbolic political support of the 1990s, also characteristic of relations with other countries, where the main task was the development of democracy; (2) 2014‐2021, when relations significantly deepened in the context of military aggression and the corresponding partnership in the defense sector; (3) the period after 2022, when unprecedented US military assistance to Ukraine acquires the features of a strategic alliance based on the Bilateral Security Agreement between the two countries, which allows for the development of comprehensive defense cooperation. By the third period, Ukraine becomes an active participant in regional stability. This radically changes its role in the international environment and allows us to look at it from a different perspective, not only as a donor‐recipient. This clearly demonstrates the evolution of Ukrainian‐American relations. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39837 Назва: Когнітивна війна в цифрову епоху Автори: Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У доповіді досліджено концептуальні засади когнітивної війни як нового виміру сучасних гібридних конфліктів у цифровому середовищі. Доведено, що когнітивна війна це, по‑перше, цілеспрямований вплив на когнітивні здібності та процеси, а по‑друге, вона завжди пов’язана з переформатуванням / заміною ціннісних та інституційних координат, у яких індивід приймає рішення та діє. Обґрунтовано магістральну стратегію ведення когнітивної війни забезпечити штучне формування такого інформаційного середовища або контексту, у якому людина буде змушена обирати рішення, що мінімізують її трансакційні витрати, або відмовлятися від рішень зовсім. Досліджено тактику ведення когнітивної війни. Доведено, що головна трагедія когнітивної війни полягає в тому, що жертва до останнього моменту захищає нав’язані їй думки як власні. Людина не просто не бачить агресії – вона стає її головним захисником. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39723 Назва: Китайська ініціатива «Один пояс – один шлях» як інструмент трансрегіональної інтеграції на регіональні порядки Азії та Африки Автори: Горбачов А. В.; Логовський І. М. Короткий огляд (реферат): Китайська ініціатива «Один пояс – один шлях» (BRI) трансформувалася з регіонального інфраструктурного проєкту на потужний геоекономічний інструмент, що впливає на архітектоніку міжнародних відносин, особливо в Азії та Африці. У статті здійснено комплексний аналіз BRI як механізму трансрегіональної інтеграції та визначено її вплив на формування і трансформацію регіональних порядків. Розглянуто концептуальну еволюцію ініціативи від ідеї відродження історичних торговельних шляхів до парадигми, що охоплює економічні, політичні, безпекові та гуманітарні аспекти. Окрему увагу приділено інституційній архітектурі BRI, зокрема мережевій структурі «комплексного білатералізму», фінансовим механізмам (Азійський банк інфраструктурних інвестицій, Фонд Шовкового шляху) та їхній ролі в посиленні асиметричної взаємозалежності. На основі порівняльного аналізу кейсів у Південній, Центральній та Південно-Східній Азії, а також в Африці (Нігерія, Кенія, Ефіопія, Джибуті) виявлено диференційований вплив BRI: від поглиблення стратегічного партнерства та інтеграції до політики хеджування та формування нових форм боргової, технологічної і політичної залежності. Доведено, що на трансрегіональному рівні BRI стимулює становлення «біполярного мультилатералізму», кидаючи виклик традиційним західним структурам (G7) і пропонуючи країнам Глобального Півдня альтернативну модель економічної взаємодії без нав’язування політичних чи культурних норм, що робить її привабливішою порівняно з традиційною моделлю глобалізації. 2026-01-01T00:00:00Z