https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/102 Fri, 05 Jun 2026 11:03:31 GMT 2026-06-05T11:03:31Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40365 Назва: Формування механізмів управління сталим розвитком аграрних бізнес-екосистем Автори: Подольська О. В.; Краля В. Г. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування механізмів управління сталим розвитком аграрних бізнес-екосистем в умовах трансформації сучасної економіки. Обґрунтовано, що перехід від традиційних ієрархічних моделей управління до мережевих форм взаємодії зумовлює необхідність адаптації управлінських підходів, орієнтованих на інтеграцію економічних, екологічних та соціальних компонентів розвитку. Визначено сутність аграрної бізнес-екосистеми як сукупності взаємопов’язаних суб’єктів, що спільно створюють додану вартість у процесі виробництва, переробки та реалізації аграрної продукції. Проаналізовано структурні компоненти аграрної екосистеми, включаючи виробниче ядро, технологічний, фінансовий, інституційний та соціальний рівні, та визначено їх роль у забезпеченні сталого розвитку. Особливу увагу приділено інноваційним інструментам управління, зокрема агроекологічному бізнес-моделюванню (ABMC), яке дозволяє інтегрувати принципи агроекології у стратегічне управління підприємствами. Доведено, що використання цього підходу сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, диверсифікації доходів та формуванню конкурентних переваг. Розглянуто роль державної підтримки, правових механізмів та інституційного середовища у стимулюванні сталого розвитку аграрного сектору. Окремо висвітлено значення цифровізації як ключового драйвера трансформації управління, що забезпечує підвищення прозорості, точності прийняття рішень та зниження транзакційних витрат. Водночас визначено ризики цифрової трансформації, зокрема залежність від технологічних платформ та втрату локальних знань. Узагальнено міжнародний досвід формування сталих аграрних екосистем та визначено ключові напрями удосконалення механізмів управління, серед яких інституціоналізація співпраці, розвиток цифрових платформ, підтримка інновацій та впровадження принципів ESG. Доведено, що ефективне управління аграрними бізнес-екосистемами можливе лише за умов комплексного підходу, який поєднує економічну ефективність, соціальну відповідальність та екологічну стійкість. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40365 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40363 Назва: Психологічні механізми формування лідерства та адаптації персоналу в кризових умовах воєнного часу: емоційний інтелект як ключовий ресурс Автори: Кривобок К.; Віноградська А. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено психологічні механізми формування лідерства та адаптації персоналу в кризових умовах воєнного часу. Особливу увагу приділено емоційному інтелекту як ключовому ресурсу ефективного управління, що забезпечує стресостійкість, емоційну стабільність і здатність до підтримки командної взаємодії. Визначено основні компоненти емоційного інтелекту, які сприяють зниженню рівня тривожності, формуванню довіри та підвищенню мотивації працівників. Обґрунтовано, що розвиток емоційного інтелекту лідера є важливим фактором забезпечення психологічної безпеки колективу та підвищення адаптивності організації в умовах війни. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40363 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40362 Назва: Науково-аналітичне обґрунтування механізму управління ризиками в умовах невизначеності: підходи, принципи, інструментарій Автори: Чмутова І. М.; Давидова А. М.; Власов Д. В. Короткий огляд (реферат): У статті узагальнено підходи до трактування ризик-менеджменту та невизначеності й обґрунтовано потребу переходу від фрагментарних заходів до системної організації управління ризиками. Метою статті є формування механізму ризик-менеджменту організації в умовах невизначеності як методичної основи підвищення якості управлінських рішень і забезпечення стійкості діяльності. Запропонований механізм поєднує регламентуючу складову, що охоплює зовнішні вимоги, внутрішні політики, стратегії, принципи та правила, із забезпечувальною складовою, яка реалізує процес ризик-менеджменту через методичне, управлінське, аналітичне та прогностичне забезпечення. У межах механізму виокремлено основних суб’єктів управління, а також визначено об’єкти управління, які охоплюють фінансову, операційну, стратегічну, репутаційну та зовнішню сфери ризику. Аналітичний інструментарій механізму включає якісні та кількісні методи оцінювання ризиків, зокрема експертні методи, матриці ймовірності та впливу, імітаційне моделювання, а також підходи на основі нечіткої логіки. Для підтримки управлінських рішень передбачено використання сценарного аналізу, дерев рішень і багатокритеріального вибору альтернатив реагування. Наукова цінність дослідження полягає у системній інтеграції норм, методів і процедур прийняття рішень, а також у чіткому розмежуванні відповідальності та інформаційних потоків, що забезпечують зв’язок між ідентифікацією, оцінюванням, обробкою, моніторингом ризиків і зворотним зв’язком. Практична цінність пов’язана зі стандартизацією процедур моніторингу та перегляду, підвищенням прозорості й підзвітності, формуванням системи раннього попередження та посиленням організаційної резильєнтності шляхом узгодження допустимого рівня ризику з цілями діяльності та ресурсними обмеженнями. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40362 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40361 Назва: Світові тенденції розвитку сталого туризму та можливості їх імплементації в Україні Автори: Мажута В. Л.; Чмутова І. М. Короткий огляд (реферат): Метою статті є узагальнення глобальних тенденцій сталого туризму, окреслення їхніх рушіїв та формування рамки імплементації для України в умовах відбудови. Запропоновано чотирикомпонентну рамку імплементації сталого туризму для країни, що відновлюється: політико-інституційне закріплення цілей; інтегрована система вимірювання; декарбонізація мобільності та інфраструктури; сертифікація й фінансування. Практичне застосування полягає у наданні дорожньої карти для урядових органів та бізнесу: пріоритизація інвестицій, розроблення прозорих KPI і публічних панелей даних, впровадження надійної сертифікації й правил екомаркування, запуск «смарт-зон» у містах і на природоохоронних територіях. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40361 2025-01-01T00:00:00Z