https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15775 Wed, 06 May 2026 04:17:57 GMT 2026-05-06T04:17:57Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39773 Назва: Зміст необгрунтованості активів як передумова їх стягнення в дохід держави за правилами цивільного судочинства Автори: Мирось К. В. Короткий огляд (реферат): У статті із застосуванням методів аналізу та синтезу наукового пізнання досліджується зміст необґрунтованості активів як необхідна передумова належного розгляду окремої категорії справ, визначених ЦПК України. Виходячи із загальної характеристики такої категорії справ, як визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, авторка визначає види активів, що можуть бути предметом цивільної конфіскації. Закріплена у національному цивільному процесуальному законодавстві України можливість визнання активів необґрунтованими та запровадження механізму цивільної конфіскації зумовлює необхідність з’ясування кола питань, пов’язаних із законодавчо встановленими ознаками, які дають підстави для визнання активів необґрунтованими. У цьому контексті аналізуються окремі норми антикорупційного законодавства України. Такий комплексний підхід до застосування відповідних законодавчих приписів дозволив сформулювати зміст необґрунтованих активів як передумову їх стягнення в дохід держави за правилами цивільного судочинства. З урахуванням нормативного визначення активів, закріпленого у п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, яке має низку спільних рис із визначенням об’єктів цивільних прав, обґрунтовується значення належного визначення вартості активів під час розгляду справ цієї категорії. У зв’язку з цим доводиться, що до змісту необґрунтованості як ознаки можливості стягнення активів у дохід держави слід відносити не лише непідтвердженість законних джерел їх набуття та володіння речовими правами щодо них, а й відповідність установленим законодавством вартісним межам. Запропонований підхід сприятиме відмежуванню застосування наслідків, пов’язаних із підвищеними вартісними показниками активів, зокрема цивільної конфіскації, від кримінально-правових наслідків. У висновках наведено результати проведеного дослідження та обґрунтовано їх науково-практичне значення Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39773 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39719 Назва: Особлива роль захисника засудженого військовослужбовця у воєнний час Автори: Карлінська С. І. Короткий огляд (реферат): В тезах досліджується питання стосовно особливості ролі захисника військовослужбовця з урахуванням статусу особи, яку представник захищає. Розглянуті завдання і функції захисника ’військовослужбовця в кримінальному провадженні, враховуючи всі особливості, та ті функції, які вже не обмежуються лише стандартним представництвом. А також відповідальність представника у зборі й підготовці доказів, таких як документи, що підтверджують виправлення, характеристики, висновок про проходження ВЛК, результати психологічного підбору, а заяви та мотиваційні листи, які слугуватимуть документальним доказом бажання проходити службу в лавах ЗСУ. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39719 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39639 Назва: Проблемні питання визначення юрисдикції держави щодо відповільності за воєнні злочини проти дітей Автори: Рогова О. Г.; Остапенко О. Г.; Сущ О. П. Короткий огляд (реферат): У статті зосереджено увагу на проблемних питаннях визначення юрисдикції держави щодо відповідальності за воєнні злочини проти дітей. Вивчення існуючих міжнародно-правових актів дає підстави стверджувати, що термін «юрисдикція» не має чіткого тлумачення його сутності, а на теоретико-правовому рівні проблема розуміння юрисдикції держав є однією з найбільш суперечливих областей міжнародного права.Здійснено аналіз існуючих концепції юрисдикції держави та запропоновано авторське визначення екстериторіальної юрисдикції держави. Авторами проаналізовано практику ЄСПЛ з метою обґрунтування положень щодо юрисдикції та відповідальності держави. На підставі аналізу практики ЄСПЛ виділено ознаки та правові підстави екстериторіальної юрисдикції держави. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39639 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39638 Назва: The problem of identifying and determining the real number of Ukrainian children who were deported from the occupied territories of Ukraine Автори: Ostapenko O. G.; Sushch O. Р.; Rohova O. G. Короткий огляд (реферат): The article explores the problem of identifying and establishing the real number of Ukrainian children who were deported from the occupied territories of Ukraine. The main problem is the inability to determine their actual number (data range from tens to hundreds of thousands). Orphans and children deprived of parental care suffered the most. The article uses data from a study by the Yale Human Rights Laboratory (Yale HRL), which found that the forced removal of children was carried out under the leadership of the Russian President and the Ombudsman and developed a special program of forced adoption and guardianship in Russia. Since it was children of vulnerable categories, including those who were in boarding schools in the occupied territories, that were forcibly removed, the program provided for their placement among Russian citizens and/or institutions with a change in their personal data in databases or information about their alleged birth in the Russian Federation. The goal is to prevent further identification of such children and their return to Ukraine at its request, in accordance with international law. It was established that such forcibly deported children were subjected to intensive propaganda and re-education, placed in camps, which is a silent violation of their rights. Among the methods were renaming children, changing citizenship, and transferring them to permanent adoption or guardianship to Russian families. In addition, Russian psychologists and medical workers were used in the process of systemic violation of the rights of Ukrainian children. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39638 2025-01-01T00:00:00Z