https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/185 Tue, 03 Feb 2026 20:38:49 GMT 2026-02-03T20:38:49Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38648 Назва: Human capital as the main resource of economic development in the 21st century Автори: Demchenko K.; Makov B. Короткий огляд (реферат): In the context of globalization, digitalization, and economic transformation, human capital is gaining decisive importance as a key resource of socio-economic development. It serves as the foundation for national competitiveness, innovation-driven growth, and improvement of the population’s quality of life. This article provides a comprehensive analysis of the essence of the concept of “human capital,” summarizes domestic and foreign scientific approaches to its interpretation, and characterizes its main components, including education, professional skills, health, innovative and social potential of individuals. Particular attention is paid to the impact of innovation, digitalization, and technological change on the development of human potential in the knowledge economy and under rapid labor market transformations. The necessity of investing in human capital as a strategic direction of sustainable societal development is substantiated, ensuring long-term economic growth, social stability, and inclusive development. As a result, generalized conclusions are formulated regarding the role of human capital as a determining factor in societal adaptation to contemporary challenges and prospects for its effective use in the 21st century. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38648 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38626 Назва: Переваги та недоліки впровадження базової соціальної допомоги в Україні Автори: Мішина С. Короткий огляд (реферат): Розглянуто роль надання соціальної допомоги в системі соціального захисту населення. Надано характеристику та проаналізовано нормативно-правове та організаційне забезпечення нарахування та виплати базової соціальної допомоги в Україні. Проаналізовано переваги і недоліки впровадження в Україні базової соціальної допомоги. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38626 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38485 Назва: Соціальна політика відновлення трудового потенціалу, ринку праці та людського капіталу в умовах вимушеної міграції та демографічних втрат Автори: Ачкасова О. В.; Іванісов О. В.; Семенченко А. В.; Семенченко А. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються детермінанти відновлення ринку праці та людського капіталу України в контексті масштабної вимушеної міграції та супровідних демографічних втрат. Проаналізовано ключові наслідки переміщення населення для структури трудових ресурсів, функціонування інституцій зайнятості та ефективності соціальної сфери. Обґрунтовано, що соціальна політика відіграє визначальну роль у стабілізації соціально-трудових відносин, формуванні умов для професійної інтеграції, повернення мігрантів і відновлення трудового потенціалу. Розглянуто сучасні підходи до модернізації системи соціального забезпечення, розвитку соціальної інфраструктури, підтримки неперервної освіти та цифровізації соціальних послуг. Виокремлено стратегічні напрями соціальної політики, реалізація яких здатна забезпечити довгострокову стійкість ринку праці та формування конкурентоспроможного людського капіталу в післявоєнний період. Стаття робить внесок у теоретичне обґрунтування комплексної моделі соціальної політики, орієнтованої на регенерацію трудових ресурсів та модернізацію економіки України. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38485 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38478 Назва: Мистецька вертикаль Харківщини: розвиток початкової, середньої та вищої освіти кінця ХХ – початку ХХІ ст. Автори: Ачкасова О. В.; Данилов В. В. Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є комплексний аналіз розвитку мистецької вертикалі Харківщини наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття з урахуванням структурних особливостей, динаміки та взаємозв’язків між початковою, середньою спеціальною та вищою освітою, а також виявлення факторів, що забезпечили стійкість цієї системи в умовах пострадянських трансформацій. Методичну основу становлять історико-генетичний і порівняльний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційний аналіз та контент-аналіз наукових праць, що дозволило простежити еволюцію мистецької підготовки, визначити механізми її наступності та реконструювати реальну конфігурацію освітньої мережі регіону. У результаті встановлено історичні передумови становлення художньої та музичної освіти Харківщини, окреслено вплив художньої школи М. Раєвської-Іванової та музичних інституцій кінця ХІХ – ХХ століття на формування локальних традицій, а також проаналізовано розвиток початкової мистецької освіти, що залишалася найбільш стабільною й чисельною ланкою завдяки поєднанню індивідуальних занять, колективних форм і сильної методичної бази. Показано, що у 1990–2000-х роках відбувалося суттєве розширення мистецьких напрямів та перехід до інтегрованої моделі шкіл мистецтв, яка відповідала потребам громад та загальноукраїнським тенденціям синтезу мистецтв. Висвітлено структурну диференціацію середньої спеціальної мистецької освіти, що поєднала академічні училища з новими фаховими коледжами, які виконували функцію містка між початковим і вищим рівнями підготовки та забезпечували кадрову стабільність регіону. Розкрито роль закладів вищої мистецької освіти – академії дизайну і мистецтв, університету мистецтв та академії культури – які формували професійний, науковий і методичний фундамент мистецької вертикалі та здійснювали вплив на оновлення навчальних програм, підвищення кваліфікації педагогів і розвиток художньо-естетичних практик. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні класифікації мистецьких закладів Харківщини шляхом врахування сучасної інституційної конфігурації, профільного розширення, територіальних відмінностей та вперше поданій комплексній інтерпретації мистецької вертикалі як цілісної системи, що забезпечує наступність змісту, кадрову безперервність і методичну узгодженість між рівнями освіти. Практична значущість полягає у можливості використання результатів для прогнозування розвитку мистецької освітньої мережі, оптимізації її структури, модернізації навчальних програм та розроблення регіональних стратегій підтримки мистецьких закладів у контексті сучасних соціокультурних викликів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38478 2025-01-01T00:00:00Z