https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/19864 Thu, 10 Sep 2026 22:46:57 GMT 2026-09-10T22:46:57Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41771 Назва: Логістика : робоча програма навчальної дисципліни для здобувачів вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» освітньої програми «Менеджмент креативних індустрій» першого (бакалаврського) рівня Автори: Мельникова К.В. Короткий огляд (реферат): Наведено перелік тем та ключових питань, які буде розглянуто під час вивчення дисципліни, перелік компетентностей та результатів навчання за дисципліною, форми та методи оцінювання, а також рекомендована література. Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» освітньої програми «Менеджмент креативних індустрій» першого (бакалаврського) рівня Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41771 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41741 Назва: Соціально-економічне забезпечення реалізації ЦСР у Стратегії розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року. Автори: Будрейко М. А. Короткий огляд (реферат): У тезах доповіді оцінено змістову й операційну узгодженість Стратегії розвитку системи охорони здоров’я України на період до 2030 року та операційного плану її реалізації на 2025-2027 роки із завданнями Цілі сталого розвитку 3. Соціально-економічне забезпечення розглянуто як сукупність політики та інструментів, спрямованих на підтримання сталого функціонування системи охорони здоров’я, рівного доступу до медичних послуг і фінансового захисту населення, з виокремленням фінансової, матеріально-технічної, кадрової, організаційно-економічної та інформаційно-цифрової складових. Для тринадцяти завдань ЦСР 3 застосовано бальне оцінювання змістової узгодженості, операційної та компонентної забезпеченості, на основі яких розраховано інтегральний показник планової забезпеченості та величину прогалини. Сукупний індекс планової забезпеченості становить 0,68, а величина прогалини – 0,32; високий рівень мають вісім із тринадцяти завдань, середній – три, низький – два. Найкраще забезпечено протидію інфекційним захворюванням, універсальне охоплення медичними послугами, доступ до вакцин і лікарських засобів та готовність до загроз, тоді як найбільші прогалини стосуються дорожньої безпеки й контролю тютюну. Організаційно-економічна складова має найвищу оцінку, фінансова – найнижчу. Запропонований метод дає змогу локалізувати розрив між стратегічними намірами та їх операційним забезпеченням за п’ятьма складовими й може застосовуватися для повторного вимірювання динаміки планових прогалин. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41741 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41726 Назва: Інтелектуальна власність та трансфер технологій. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань, лабораторних і самостійних робіт здобувачів вищої освіти спеціальності D3 «Менеджмент» освітньої програми «Менеджмент» другого (магістерського) рівня Автори: Томах В. В.; Демченко Г. В. Короткий огляд (реферат): Подано методичні рекомендації до виконання практичних завдань, лабораторних і самостійних робіт за темами, які розглядають у процесі вивчення навчальної дисципліни. Запропоновано практичні завдання, лабораторні роботи та завдання для самостійного виконання, які сприятимуть закріпленню здобувачами вищої освіти теоретичних знань і набуттю навичок у сфері інтелектуальної власності. Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності D3 «Менеджмент» освітньої програми «Менеджмент» другого (магістерського) рівня. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41726 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41678 Назва: Методичний підхід до оцінювання впливу економіко-логістичного забезпечення на розвиток системи охорони здоров’я України в процесі її відбудови Автори: Будрейко М. А. Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено обґрунтуванню методичного підходу до оцінювання впливу організаційно-логістичного забезпечення на функціонування системи охорони здоров’я України та його пілотній апробації в умовах воєнного періоду й відбудови. Організаційно-логістичне забезпечення визначено як функціональну складову економічного забезпечення, що охоплює планування потреб, транспортування, зберігання, розподіл ресурсів, маршрутизацію пацієнтів та інформаційний супровід відповідних потоків. На основі узагальнення наукових джерел виокремлено шість факторів, згрупованих у три блоки: інфраструктурну спроможність медичної мережі, територіальну доступність і маршрутизацію медичних послуг, інформаційно-цифрову складову організаційно-логістичних процесів. Емпіричну базу становили відкриті адміністративні дані Національної служби здоров’я України щодо мережі надавачів, договорів за Програмою медичних гарантій, електронних рецептів і місць відпуску за програмою реімбурсації, а також дані Державної служби статистики України про чисельність населення. Пілотний розрахунок охопив 24 регіони України за 2023–2025 роки; Луганську область вилучено через непорівнянність територіального охоплення та повноти даних. Сформовано систему з дванадцяти індикаторів. Для забезпечення їх зіставності застосовано демографічне нормування, мінімаксне перетворення за спільними для трирічної панелі межами, рівне зважування та агрегування у три часткові індекси й інтегральний протоіндекс. Аналітичну придатність моделі перевірено за допомогою описової статистики, коефіцієнтів варіації, рангової кореляції Спірмена, терцильного групування регіонів і аналізу чутливості до зміни ваг. Результати засвідчили відносну стабільність інфраструктурної складової, поступове поліпшення територіальної доступності та випереджальну позитивну динаміку інформаційно-цифрового блоку. Загальне зростання інтегрального протоіндексу було зумовлене переважно розвитком цифрово-фармацевтичних процесів. Водночас скорочення забезпеченості законтрактованими місцями надання послуг супроводжувалося розширенням пакетної різноманітності, що вказує на розвиток функціонального профілю медичної допомоги без відповідного збільшення кількості фізичних точок мережі. Виявлено стійкі міжрегіональні відмінності: відносно вищі інтегральні результати протягом досліджуваного періоду демонструвала Полтавська область, тоді як нижчі значення були характерними для Донецької та Херсонської областей. Висока міжчасова узгодженість регіональних рангів і незначна їх чутливість до альтернативного зважування підтвердили відносну стійкість моделі. Наукова новизна полягає в узгодженні трьох одиниць спостереження – надавача, фізичного місця та поєднання «місце – пакет Програми медичних гарантій» – із територіальними й цифрово-фармацевтичними показниками в єдиній регіональній моделі. Практичне значення підходу полягає в можливості моніторингу територіальних диспропорцій і визначення блоку, в якому формується відставання організаційно-логістичного забезпечення. Результати слід трактувати як відносну діагностику, а не як рейтинг якості управління чи безпосередній доказ причинного впливу. Основними обмеженнями є використання незмінної чисельності населення станом на 1 січня 2022 року, неповна територіальна зіставність даних воєнного періоду, спеціальний статус м. Києва та відсутність відкритих масивів про руйнування інфраструктури, фактичні маршрути пацієнтів, транспортну доступність, запаси й безперервність постачання. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41678 2026-01-01T00:00:00Z