https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/30420 Mon, 13 Apr 2026 14:51:34 GMT 2026-04-13T14:51:34Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32527 Назва: Застосування методів data science у комплексному оцінюванні економічного розвитку регіонів Автори: Чаговець Л. О.; Прокопович С. В.; Холод В. А. Короткий огляд (реферат): У роботі розглянуто питання оцінювання економічного розвитку регіонів України методами Data Science та багатовимірного аналізу, зокрема методами таксономії, n-вимірної класифікації та ансамблевих дерев рішень. Досліджено методологічні основи використання інструментарію економіко-математичного моделювання економічного розвитку регіонів. Встановлено доцільність удосконалення та подальший розвиток моделей оцінювання економічного розвитку регіонів на базі сучасного інструментарію дослідження багатовимірних об’єктів. Проведене дослідження з питань економічного розвитку регіонів дозволило запропонувати концептуальний базис та побудувати модель класифікації регіонів України методами ансамблевих дерев рішень, що дає змогу підвищити якість формування та ухвалення управлінських рішень з вирівнювання асиметричності регіонального розвитку. Визначено, що спостерігається суттєва незбалансованість кластерів регіонів з високим та низьким рівнем економічного розвитку регіонів України. Виявлено тісний зв’язок між двома групи показників економічного розвитку – показниками результативності економічного розвитку регіонів та їх економічним потенціалом. Розроблена модель класифікації дозволяє здійснити якісне розпізнавання та прогнозування ймовірності стану економічного розвитку регіонів, що сприяє підвищенню якості формування та ухвалення управлінських рішень з вирівнювання асиметричності регіонального розвитку. Перспективами подальших досліджень є можливість на базі сформованого комплексу моделей розробки системи важелів вирівнювання дисбалансу регіонального розвитку, визначення пріоритетних векторів стійкого розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32527 2020-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32526 Назва: Практика економіки щастя та емпіричні підходи до її оцінки Автори: Верещагіна Г. В.; Щиголь Ф. А. Короткий огляд (реферат): Починаючи з кінця ХХ-го століття активно розвивається новий актуальний і перспективний напрямок у економічній науці, який виник на стику психології та економіки, – економіка щастя. Розуміння сутності та змісту соціального благополуччя пов’язується з таким розвитком суспільства, при якому задовольняються соціальні та духовні потреби людей, максимально ефективно використовуються ресурси та блага суспільства, створюються сприятливі умови для повноцінного життя і всебічного розвитку кожної людини. Якщо раніше основною задачею і пріоритетом будь-якої національної політики вважалося зростання ВВП як кінцевого показника економічної діяльності, то наразі пріоритети зсовуються до такого показника як ВНЩ – Валового Національного Щастя, тобто рівень задоволеності життям населення стає головнішим, про це йдеться також у резолюції Генасамблеї ООН. Проте методичні підходи щодо оцінки економіки щастя не є досконалими, насамперед у зв’язку з тим, що цей напрям у економічній науці є новим. Мета дослідження полягає в узагальненні та подальшому розвитку засад і підходів щодо оцінки економіки щастя. У статті авторами проаналізовано наявні практичні підходи щодо оцінки економіки щастя. Розроблений тест для оцінки рівня щастя громадян різних країн, проведено опитування на базі цього тесту протягом 2017–2018 рр. Удосконалено методичні підходи щодо оцінки економіки щастя на основі отримання кореляційно-регресійцних моделей, які показують залежність рівня щастя від креативності, рівня здоров’я, рівня заможності, рівня задоволення потреб, що дає змогу визначити креативність як основний фактор, що впливає на рівень щастя; та, на відміну від відомих, дає змогу здійснювати регулюючий вплив на рівень щастя як кінцевий економічний показник. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32526 2020-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32525 Назва: Механізм формування адаптивної стратегії в когнітивному управлінні конкурентоспроможністю it-компаній Автори: Пилипенко А. А.; Єрмаченко Є. В. Короткий огляд (реферат): Показано, що в контексті секторальної політики розвитку економіки України в якості одного з драйверів економічного зростання експерти виділяють IT-сектор, який характеризується випереджаючими в порівнянні із середньосвітовими темпами зростання галузі, істотними темпами приросту податкових відрахувань до локальних і державного бюджетів, зростаючими темпами приросту питомої ваги експорту в загальній структурі експорту України. Виявлено, що поряд з позитивними тенденціями, модель розвитку IT-галузі України залишається вкрай вразливою до зовнішніх кон’юнктурних «шоків», оскільки близько 98% замовлень формується за рахунок зовнішнього ринку. Крім того, IT-галузі України притаманна аутсорсингова, а не продуктова спеціалізація, рівень операційної та фінансової ефективності якої, як показує загальносвітова статистика, є найбільш низьким. Така модель розвитку IT-галузі викликана низьким рівнем конкурентоспроможності IT-компаній, погіршенням конкурентних позицій на глобальному ринку, що викликає необхідність розробки адекватних механізмів управління конкурентоспроможністю компаній IT-сектора України. Запропоновано механізм формування адаптивної стратегії в когнітивному управлінні конкурентоспроможністю підприємств IT-сектора, який на відміну від існуючих враховує контур антисипації (попередження), що дозволяє визначити стійкість конкурентних позицій підприємств IT-сектору України і розробити проактивну адаптивну стратегію, яка спрямована на підтримку високого рівня конкурентоспроможності IT-компаній, як на локальному, так і глобальному ринках, підвищення вартості бізнесу IT-компаній. Визначено структуру блоків механізму, спектр завдань кожного блоку і методів їх вирішення. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32525 2020-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32524 Назва: Сучасний стан енергоринку та моніторингу ключових проблем у системі управління інноваціями Автори: Барна С. С.; Шпак Я. О. Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств енергосервісу. Метою проведеного дослідження є встановлення взаємозв’яків між регуляторною політикою у сфері енергетики, готовності населення до використання заходів з підвищення енергоефективності та інноваційним потенціалом енергосервісних компаній. Проведене узагальнення наукового доробку з питань забезпечення енергетичної та екологічної безпеки засвідчило актуальність розробки механізмів реформування ринку енергосервісу шляхом врахування рівня розвитку інновацій та управління ними на рівні енергосервісної компанії. Відповідно об’єктами для проведення дослідження обрано 5 енергокомпаній західного регіону України (ВАТ Тернопільобленерго, ПрАТ Львівобленерго, АТ Чернівціобленерго, ПрАТ Рівнеобленерго, ПрАТ Волиньобленерго), які є основними надавачами послуг з енергопостачання у регіоні і, відповідно, відображають загальні тенденції формування енергосервісного ринку. Методологічним інструментарієм дослідження стали методи фокусгрупи, особистого інтерв’ю, варіацій, статистичного спостереження, індукції, дедукції, узагальнення. У статті представлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств енергосервісу. Відзначено низький рівень інноваційного розвитку персоналу у сфері енергетики. Враховано важливість посилення співпраці підприємств енергосервісу з об’єднаними територіальними громадами з метою імплементації затверджених правових норм реформування ринку енергії в Україні. Серед заходів з посилення мотивації населення до використання енергозберігаючих технологій відзначено активізацію медійно-інформаційної діяльності. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для менеджерів енергосервісних компаній, голів об’єднаних територіальних громад та об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків, науковців, які працюють над проєктами з підвищення енергозбереження. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/32524 2020-01-01T00:00:00Z