https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33407 Tue, 05 May 2026 18:01:14 GMT 2026-05-05T18:01:14Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39727 Назва: Інтеграція когнітивно-поведінкової терапії в тренінги ділової комунікації, вплив на зменшення когнітивних викривлень у командній взаємодії Автори: Аркатова А. А. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто одну з найактуальніших проблем сучасної організаційної психології та бізнес-освіти – когнітивні викривлення у командній взаємодії в умовах динамічного бізнес-середовища. Автоматичні негативні думки, гендерні упередження, віктимні установки, агресія, дисфорія та інші дисфункціональні когнітивні схеми суттєво знижують ефективність ділової комунікації, провокують конфлікти, зменшують мотивацію та порушують командну синергію. Запропоновано інтегративний підхід, що полягає в системному впровадженні методів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) у тренінги ділової комунікації як науково обґрунтованого інструменту зменшення зазначених викривлень і формування адаптивних стратегій міжособистісної взаємодії. У статті обґрунтовано концептуальну модель інтеграції КПТ у тренінги ділової комунікації, яка складається з п’яти взаємопов’язаних етапів: психоедукація щодо природи когнітивних викривлень, когнітивна реструктуризація автоматичних думок і глибинних схем, практичні вправи з елементами арт- та символ-методів, розвиток операційно-діяльнісних навичок саморегуляції (постановка SMART-цілей, планування, копінг-стратегії), а також рефлексія з використанням mindfulness за дотримання етичних принципів психологічних досліджень. Теоретичний синтез джерел підтверджує, що такий комбінований підхід забезпечує не лише короткострокове зменшення когнітивних дисторсій, але й стійку трансформацію командної культури, підвищення психологічної стійкості учасників, оптимізацію процесів прийняття рішень і формування конструктивної ділової комунікації. Отримані результати мають важливе теоретичне та практичне значення для розвитку організаційної психології, бізнес-тренінгів і корпоративної освіти. Запропонована модель може бути використана як основа для створення стандартизованих тренінгових програм у компаніях різного профілю. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричним тестуванням моделі в реальних організаційних умовах, розробкою кількісних і якісних методів оцінки ефективності та адаптацією під різні галузі бізнесу. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39727 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39451 Назва: Психологічне відновлення викладачів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану Автори: Світлична Н. О.; Ільїна Ю. Ю.; Найпак К. І. Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати комплексного емпіричного дослідження психоемоційного стану викладачів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Обґрунтовано актуальність проблеми психологічного відновлення педагогічних працівників, професійна діяльність яких здійснюється в ситуації хронічного стресу, інформаційного перевантаження, емоційної напруги та підвищеної відповідальності за освітній процес. Підкреслено, що тривала дія воєнних стресорів створює ризики розвитку емоційного виснаження, тривожності та синдрому емоційного вигорання, що негативно впливає на професійну ефективність і психологічне здоров’я викладачів. Емпіричне дослідження проведено на вибірці викладачів ЗВО (n = 40) із застосуванням методик «САН», проєктивної методики «Незавершені речення» та Госпітальної шкали тривоги й депресії (HADS). Отримані результати засвідчили наявність дисбалансу між емоційною та фізіологічною складовими психоемоційного стану: за відносно збереженого позитивного настрою та професійної мотивації спостерігається зниження показників самопочуття й активності, а також підвищений рівень тривожності. Проєктивний аналіз виявив переважання песимістичних соціальних установок у поєднанні з високою цінністю сім’ї, здоров’я та гуманістичних орієнтацій, що свідчить про приховану напругу за умов збереження особистісної стійкості. Водночас встановлено наявність значущих внутрішніх ресурсів адаптації – орієнтації на професійні цінності, соціальної підтримки, емоційної відкритості та готовності до взаємодопомоги, які виступають чинниками психологічної резильєнтності викладачів. Зроблено висновок про необхідність системного психологічного супроводу педагогічних працівників, спрямованого на розвиток саморегуляції, профілактику емоційного вигорання та збереження професійного здоров’я в умовах воєнного стану. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39451 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39396 Назва: Features of depression and stress resistance in adolescents Автори: Videnieiev І. O. Короткий огляд (реферат): This article presents an empirical study of the characteristics of depression and stress resilience among young adults under conditions of heightened social and psychological stress. The relevance of the study is determined by the increasing prevalence of stress and depressive symptoms among young people in today’s unstable social environment, including the context of military events, which significantly affect mental health, adaptive capacity, and quality of life. The aim of the study was to examine the relationship between levels of depression and stress resilience in young adults. The object of the study comprised individual psychological characteristics, while the subject focused on depression and stress resilience as key indicators of psychological adaptation in young adulthood. The empirical sample consisted of 40 participants aged 18 to 23 years (20 men and 20 women). A set of psychodiagnostic methods was employed, including the Holmes and Rahe Stress and Social Adjustment Scale, the Life Satisfaction Index, and V. Zhmurov’s method for the differential diagnosis of depressive states. Correlation analysis was used for statistical data processing. The results demonstrated that a significant proportion of participants exhibited low or threshold levels of stress resilience, along with moderate to high levels of depressive symptoms. Depression among young adults showed statistically significant inverse correlations with indicators such as goal consistency, congruence between set and achieved goals, and overall life satisfaction. Higher levels of depressive symptoms were associated with lower subjective psychological well-being and reduced adaptive resources. The findings confirm the necessity of early psychodiagnosis of depressive manifestations and stress resilience in student populations, as well as the development and implementation of preventive and corrective programs within psychological support systems in higher education institutions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39396 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39395 Назва: Нормалізація та інтеграція в соціально-інклюзивній моделі вищої освіти у післявоєнний період Автори: Віденєєв І. О. Короткий огляд (реферат): У тезах обґрунтовано необхідність трансформації соціально-інклюзивної моделі вищої освіти в умовах післявоєнного періоду, зумовленої появою нової категорії здобувачів — ветеранів із бойовим досвідом та набутою інвалідністю. На відміну від традиційного розуміння інклюзії як створення безбар’єрного фізичного простору, автором запропоновано психолого-педагогічний підхід, що базується на переосмисленні принципів нормалізації та інтеграції. Особливу увагу приділено аналізу соціально-психологічного профілю колишніх військовослужбовців: виявлено ключові бар’єри академічної адаптації (симптоми ПТСР, гіпервігільність, дезадаптивний перфекціонізм) та ресурсні компоненти (дисципліна, командна взаємодія). Стверджується, що інтеграція ветеранів має бути двостороннім процесом, який передбачає впровадження травма-інформованого підходу в навчанні та адаптацію освітнього середовища до специфічних психоемоційних потреб цієї категорії студентів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39395 2026-01-01T00:00:00Z