<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33411</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 02 Aug 2026 00:43:58 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-08-02T00:43:58Z</dc:date>
    <item>
      <title>Структурно-динамічні особливості ставлення до здоров’я у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41495</link>
      <description>Назва: Структурно-динамічні особливості ставлення до здоров’я у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану
Автори: Ільїна Ю. Ю.; Світлична Н. О.
Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження структур но-динамічних особливостей ставлення до здоров’я у здобувачів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Актуальність проблеми зумовлена зростанням соціально-психологічної напруженості, трансформацією освітнього середовища та підвищенням психоемоційних навантажень, що актуалізують необхідність формування усвідомленої здоров’язбережувальної поведінки молоді. &#xD;
Метою дослідження було виявлення специфіки взаємодії когнітивного, емоційного, поведінкового та вчинкового компонентів ставлення до здоров’я та аналіз їх динаміки на різних етапах професійного становлення. Теоретично обґрунтовано чотирикомпонентну модель ставлення до здоров’я, що охоплює: когнітивний компонент (знання та переконання щодо здоров’я), емоційний (ціннісне переживання та оцінка власного стану), поведінковий (реалізація здоров’язбережу вальних практик) і вчинковий (готовність до відповідального особистісного вибору). Емпіричну вибірку склали 94 здобувачі першого та третього курсів. Використано методи математико-статистичного аналізу (M, SD, r-Пірсона, t-критерій Стьюдента). &#xD;
Встановлено переважання когнітивного компоненту за наявності розриву між знаннями та їх практичною реалізацією. Зафіксовано статистично значущі відмінності між курсами за всіма компонентами (p ≤ 0,01), найбільш виражені – за вчинковим (p ≤ 0,001), що свідчить про перехід від декларативного до усвідомленого рівня ставлення до здоров’я. Кореляційний аналіз підтвердив інтегративний характер структури та визначив емоційний компонент як провідну регуляторну ланку. Отримані результати обґрунтовують доцільність впровадження комплексних програм психолого-педагогічного супроводу, спрямованих на розвиток саморегуляції та відповідальної здоров’язбережувальної поведінки студентської молоді.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41495</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в контексті соціальної інклюзії</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41488</link>
      <description>Назва: Особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в контексті соціальної інклюзії
Автори: Віденєєв І. О.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в Україні в умовах воєнного часу та їхній зв’язок із соціальною інклюзією в університетському середовищі. Проаналізовано специфіку депресивної симптоматики у студентському середовищі, яка часто маскується під академічне вигоряння, апатію та зниження мотивації до навчання; виокремлено особливу групу ризику — здобувачів із числа внутрішньо переміщених осіб та тих, чиї близькі перебувають у зоні бойових дій, для яких характерна «травма очікування». Обґрунтовано необхідність розширення поняття «особливих освітніх потреб» у післявоєнний період за рахунок визнання тимчасових або хронічних психологічних труднощів, спричинених травматичним досвідом. Показано, що ключовим соціально-психологічним механізмом, який пов’язує інклюзивне середовище з психічним здоров’ям, виступає переживання приналежності до університетської спільноти; саме якість соціальних зв’язків усередині закладу освіти є предиктором психологічного благополуччя. Запропоновано комплексний підхід до формування стресостійкості студентства, що охоплює інституційний, соціальний та індивідуальний рівні, з наголосом на дестигматизації звернення по допомогу та інтеграції психологічної підтримки в повсякденне академічне життя.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41488</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Psychological mechanisms of experiencing loneliness under conditions of uncertainty</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41464</link>
      <description>Назва: Psychological mechanisms of experiencing loneliness under conditions of uncertainty
Автори: Romanovska O.; Borysova A.; Bohdan Zh.
Короткий огляд (реферат): The article examines psychological mechanisms of loneliness under conditions of uncertainty, particularly in prolonged war-related stress, social instability, and forced migration. The relevance is due to the growth of emotional maladaptation among  people  experiencing  chronic  uncertainty  caused  by  military actions, loss of  social  ties,  economic instability,  and  rapid  changes  in  the  social environment.&#xD;
Loneliness is considered not only as social isolation but as a multidimensional phenomenon including cognitive, emotional, behavioral, socio-perceptual, and existen-tial components. Uncertainty acts as a strong stress factor that reduces predictability and control over life, increases anxiety, and strengthens negative thinking patterns. In wartime conditions, loneliness is intensified by displacement, breakdown of relationships,   social   alienation,   and   emotional   tension.   It   is   supported   by interconnected  mechanisms.  Cognitively,  it  is  linked  to  catastrophizing,  negative interpretation of social interactions, and distrust. Emotionally, it manifests as anxiety, depressive symptoms, exhaustion, and hopelessness.&#xD;
Behaviorally, loneliness is associated with avoidance, reduced social activity, and withdrawal. Socio-perceptually, it includes distorted perception of relationships, expectation of rejection, and feelings of alienation even in communication.&#xD;
Loneliness, anxiety,  and  depression  form  a  unified  system  of  emotional maladaptation. Loneliness  can  be  both  a  cause  and  a  consequence  of  these  states, reinforcing a negative cycle.&#xD;
Key resources   for   overcoming   loneliness   include   personal   psychological resources,  coping  strategies,  social  support,  and  meaning-making  processes  that strengthen resilience.&#xD;
It  is  concluded  that  loneliness  under  uncertainty  is  an  integrative  indicator  of social  and  emotional  maladaptation  requiring  comprehensive  psychological  analysis and intervention strategies.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41464</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості подолання міжособистісних конфліктів у культуральному контексті</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41463</link>
      <description>Назва: Особливості подолання міжособистісних конфліктів у культуральному контексті
Автори: Світлична Н.; Штих В.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема міжособистісних конфліктів у студентському середовищі в контексті ментальної різноманітності. Актуальність теми зумовлена динамічними соціокультурними трансформаціями, що підвищують значущість ефективної міжособистісної взаємодії. Конфлікт залишається природною складовою соціального буття людини, адже будь-яка взаємодія може бути джерелом суперечностей. Важливою детермінантою конфліктної поведінки є ментальність як система цінностей, норм і соціально-психологічних установок, що визначає сприйняття ситуації та стратегії її розв’язання.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41463</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

