https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33411 Sun, 21 Jun 2026 19:27:33 GMT 2026-06-21T19:27:33Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40458 Назва: Методологічні основи психологічного дослідження резильєнтності: сучасний український контекст Автори: Ушакова І. М. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретичний та методологічний аналіз проблеми психологічного дослідження резильєнтності в сучасному українському контексті. Обґрунтовано актуальність вивчення резильєнтності як інтегративного феномену, що забезпечує адаптацію особистості до умов хронічного стресу, соціальної нестабільності та воєнних викликів. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння резильєнтності від її трактування як відносно стабільної особистісної риси до розгляду як динамічного процесу позитивної адаптації у взаємодії з несприятливими обставинами. Окрему увагу приділено проблемам психодіагностики резильєнтності. Здійснено узагальнення сучасних зарубіжних і вітчизняних методик її вимірювання, окреслено особливості їх адаптації та валідизації в україномовному середовищі. Підкреслено необхідність розроблення стандартизованих інструментів, чутливих до соціального часового контексту, а також потребу у створенні спеціальних унормованих методик дослідження різних соціально-демографічних груп. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40458 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40457 Назва: Психологія мемів: як гумор допомагає переживати стрес Автори: Радько О.; Никитюк О. Короткий огляд (реферат): У тезах розглядається психологічний вплив інтернет-мемів як сучасного інструменту емоційної регуляції в умовах стресу. Проаналізовано механізми дії гумору на когнітивному, фізіологічному та соціальному рівнях, зокрема через рефреймінг, зниження напруги та формування відчуття спільності. На основі сучасних досліджень показано, що меми можуть підвищувати ефективність копінгу й підтримувати психологічну стійкість під час кризових подій, зокрема пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні. Водночас акцентовано увагу на неоднозначності впливу мем-контенту: адаптивний гумор сприяє благополуччю, тоді як надмірне занурення в депресивні меми може посилювати негативні переживання. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40457 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40456 Назва: Психологічне благополуччя студентської молоді в умовах війни: роль соціального капіталу Автори: Ушакова І. М.; Богдан Ж. Б. Короткий огляд (реферат): У дослідженні здійснено аналіз взаємозв’язку між показниками психологічного благополуччя і структурними компонентами соціального капіталу студентської молоді в умовах воєнного стану. Конкретизовано, що ресурси приватної сфери соціального капіталу більшою мірою пов’язані з екзистенційними компонентами благополуччя (особистісне зростання, цілі в житті), тоді як публічна сфера соціальних зв’язків корелює із соціально-функціональними аспектами та загальним інтегральним показником психологічного благополуччя. Встановлено позитивні кореляційні зв’язки між соціальним капіталом і психологічним благополуччям, що дозволяє розглядати соціальні ресурси як значущий адаптаційний чинник у період суспільних трансформацій та обґрунтовує необхідність розвитку програм психосоціальної підтримки здобувачів вищої освіти. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40456 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39727 Назва: Інтеграція когнітивно-поведінкової терапії в тренінги ділової комунікації, вплив на зменшення когнітивних викривлень у командній взаємодії Автори: Аркатова А. А. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто одну з найактуальніших проблем сучасної організаційної психології та бізнес-освіти – когнітивні викривлення у командній взаємодії в умовах динамічного бізнес-середовища. Автоматичні негативні думки, гендерні упередження, віктимні установки, агресія, дисфорія та інші дисфункціональні когнітивні схеми суттєво знижують ефективність ділової комунікації, провокують конфлікти, зменшують мотивацію та порушують командну синергію. Запропоновано інтегративний підхід, що полягає в системному впровадженні методів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) у тренінги ділової комунікації як науково обґрунтованого інструменту зменшення зазначених викривлень і формування адаптивних стратегій міжособистісної взаємодії. У статті обґрунтовано концептуальну модель інтеграції КПТ у тренінги ділової комунікації, яка складається з п’яти взаємопов’язаних етапів: психоедукація щодо природи когнітивних викривлень, когнітивна реструктуризація автоматичних думок і глибинних схем, практичні вправи з елементами арт- та символ-методів, розвиток операційно-діяльнісних навичок саморегуляції (постановка SMART-цілей, планування, копінг-стратегії), а також рефлексія з використанням mindfulness за дотримання етичних принципів психологічних досліджень. Теоретичний синтез джерел підтверджує, що такий комбінований підхід забезпечує не лише короткострокове зменшення когнітивних дисторсій, але й стійку трансформацію командної культури, підвищення психологічної стійкості учасників, оптимізацію процесів прийняття рішень і формування конструктивної ділової комунікації. Отримані результати мають важливе теоретичне та практичне значення для розвитку організаційної психології, бізнес-тренінгів і корпоративної освіти. Запропонована модель може бути використана як основа для створення стандартизованих тренінгових програм у компаніях різного профілю. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричним тестуванням моделі в реальних організаційних умовах, розробкою кількісних і якісних методів оцінки ефективності та адаптацією під різні галузі бізнесу. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39727 2026-01-01T00:00:00Z