<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Фонд:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33448</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 06 Jul 2026 03:36:09 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-07-06T03:36:09Z</dc:date>
    <item>
      <title>Психологія бізнесу в системі формування комунікаційної стратегії зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41245</link>
      <description>Назва: Психологія бізнесу в системі формування комунікаційної стратегії зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва
Автори: Яценко В. В.; Щербак В. Г.
Короткий огляд (реферат): Метою статті є дослідження психологічних чинників, що визначають ефективність формування комунікаційної стратегії зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва, а також обґрунтування моделі інтеграції психології бізнесу у сучасні комунікаційні підходи. Актуальність роботи зумовлена недостатнім рівнем використання поведінкових і психологічних інструментів у діяльності українських інституцій, що обмежує результативність їх взаємодії з підприємницьким середовищем. Методи дослідження включали систематизацію наукових джерел, порівняльний аналіз моделей комунікацій, методи поведінкової економіки, контент-аналіз практик інституцій розвитку підприємництва, а також моделювання психологічних чинників впливу на комунікаційні процеси. Застосування комплексного підходу дозволило визначити структурні компоненти психологічної моделі комунікації, виявити ключові когнітивні та мотиваційні параметри, що формують реакції підприємців на зовнішні сигнали ІРП. У результатах дослідження подано порівняльну характеристику основних моделей комунікаційних стратегій, визначено їх сильні та слабкі сторони у контексті взаємодії з підприємцями. Продемонстровано, що в більшості українських інституцій комунікація залишається орієнтованою на передачу інформації, а не на управління поведінковими реакціями аудиторії. Встановлено низький рівень інтеграції психологічних тригерів, недостатню сегментацію цільових груп за мотиваційними моделями, а також обмежене застосування принципів поведінкової економіки. Побудована авторська схема психологічних чинників підтвердила важливість довіри, емоційного сприйняття, когнітивних упереджень, ціннісних орієнтацій та індивідуальних потреб підприємця у формуванні комунікаційної стратегії. На основі узагальнення отриманих результатів сформовано рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності ІРП, включаючи впровадження психологічно орієнтованих наративів, поведінкових інструментів та розвиток компетентностей персоналу у сфері психології бізнесу. Висновки підтверджують, що інтеграція психологічних механізмів у комунікаційні стратегії є необхідною умовою підвищення ефективності зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва. Запропонована модель та рекомендації можуть бути використані для формування нових підходів до стратегічних комунікацій, орієнтованих на поведінкові особливості підприємців та специфіку сучасного економічного середовища.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41245</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Бізнес-планування та оцінка ефективності впровадження гнучких методів управління проєктами у консалтинговій діяльності підприємницької структури</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41244</link>
      <description>Назва: Бізнес-планування та оцінка ефективності впровадження гнучких методів управління проєктами у консалтинговій діяльності підприємницької структури
Автори: Яценко В. В.; Щербак В. Г.
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і прикладних засад бізнес-планування впровадження гнучких методів управління проєктами у консалтинговій діяльності підприємницьких структур, а також визначення чинників, що впливають на результативність Agile-трансформації. У роботі розкрито специфіку адаптації гнучких методологій до умов консалтингового бізнесу, який характеризується високою інтелектуальною складовою, мінливими запитами клієнтів та необхідністю забезпечення швидких управлінських рішень. Методи дослідження охоплюють системний аналіз сучасних наукових підходів до Agile-управління, порівняльний аналіз традиційних і гнучких моделей планування, методи структурування чинників впливу, побудову концептуальних моделей, а також елементи експертного узагальнення щодо результативності впровадження цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту. Застосування комплексного методичного підходу дало змогу інтегрувати організаційні, економічні, культурні та технологічні аспекти Agile-трансформації в єдину логічну структуру оцінювання. У результатах дослідження визначено системний набір чинників, що формують готовність консалтингових компаній до застосування гнучких підходів, виявлено специфічні бар'єри та драйвери трансформації, структуровано ключові напрями впливу цифрових інструментів на процеси управління проєктами. Побудовано концептуальну модель бізнес-планування Agile у консалтингу, яка поєднує аналіз потреб клієнта, визначення параметрів гнучких проєктів, адаптивне бюджетування, прогнозування результатів та ризик-менеджмент. Розроблено інтегровану систему критеріїв і показників оцінювання ефективності впровадження Agile, що дає змогу об'єктивно вимірювати процесну динаміку, фінансові результати, клієнтську цінність і командну продуктивність. Також сформовано практичні рекомендації щодо підвищення результативності Agile-трансформації, які передбачають етапність упровадження змін, посилення ролі цифрової інфраструктури та використання штучного інтелекту для аналітики й автоматизації управлінських процесів. У висновках окреслено значення запропонованих моделей і систем оцінювання для підвищення організаційної адаптивності консалтингових компаній. Підтверджено, що використання Agile у поєднанні з сучасними цифровими технологіями формує підґрунтя для зміцнення конкурентних переваг і підвищення ефективності надання консультативних послуг. Зазначено перспективні напрями подальших досліджень, пов'язані з розробленням розширених економічних моделей оцінювання результативності та вивченням поведінкових аспектів команд у процесі трансформації.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41244</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Refugee integration through social support: A clustering approach in host countries</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41242</link>
      <description>Назва: Refugee integration through social support: A clustering approach in host countries
Автори: Shcherbak V.; Tereshchenko S.; Kostyshyna T.; Riashchenko V.; Yatsenko V.
Короткий огляд (реферат): In the context of mass displacement caused by war and other crises, the integration of refugees has become a critical task for host countries. This study examines nine recipient countries, with a detailed focus on Poland, Germany, and the Czech Republic, chosen for their geographical proximity to Ukraine and their differing levels of social support and integration programs. Effective social support measures are essential for fostering an inclusive society and achieving sustainable socioeconomic development. The study aims to classify host countries based on their integration efforts and identify key indicators influencing refugee integration, such as access to social services, employment rate, language proficiency, and participation in integration programs. Using hierarchical clustering (Joining Tree method) and K-means cluster analysis, the study groups countries based on similarities in their integration policies and outcomes. Statistical data collected over 3 years (2022 – 2024) were analyzed to highlight patterns and relationships among integration indicators. Germany, characterized by advanced social support – €357 in social assistance on average per person per month and 85% access to integration programs – formed a distinct cluster with Great Britain, reflecting a high level of integration effort. Poland and the Czech Republic, grouped in a separate cluster, demonstrated moderate but improving integration policies. The findings highlight the multifaceted nature of refugee integration, where access to services and employment opportunities play foundational roles, while language proficiency and social participation ensure longterm inclusion. This study confirms the importance of well-developed social support systems in facilitating refugee integration and offers evidence-based insights for improving integration policies. The findings contribute to ongoing migration policy debates, providing practical recommendations for fostering inclusive and sustainable societies.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41242</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Socio-Economic Drivers of Sustainable Agrobusiness Development: Implications for Responsible SME Practices</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41075</link>
      <description>Назва: Socio-Economic Drivers of Sustainable Agrobusiness Development: Implications for Responsible SME Practices
Автори: Sushchenko O.; Tireuov K.; Stoyanova-Asenova S.; Tymkovan V.; Kozubova N.
Короткий огляд (реферат): Focusing on Ukraine as a country undergoing profound economic and institutional transformation, the study analyzes demographic shifts, migration patterns, regional disparities, investment limitations, and global market volatility as key factors influencing the performance and resilience of agricultural SMEs. A comparative assessment of major international agro-industrial models demonstrates significant differences in state support, technological advancement, resource utilization efficiency, and the social role of SMEs. The analysis shows that Ukraine's current agro-raw material model remains vulnerable due to low processing capacity, limited diversification, and weak institutional incentives. The findings form a conceptual foundation for adapting international best practices in responsible management to the Ukrainian context. By strengthening human capital, fostering innovation, and promoting sustainable rural development, agricultural SMEs can reinforce their social mission while contributing to long-term economic growth and integration into global agro-food value chains.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41075</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

