<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Фонд:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33453</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 18 Apr 2026 22:52:14 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-18T22:52:14Z</dc:date>
    <item>
      <title>Межі дозволеної правди: мовні стратегії репрезентації Голодомору в регіональних офіційно-ділових текстах Сумщини</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39305</link>
      <description>Назва: Межі дозволеної правди: мовні стратегії репрезентації Голодомору в регіональних офіційно-ділових текстах Сумщини
Автори: Харчук Л. В.; Сухенко В. Г.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено мовознавчий аналіз регіональних офіційно-ділових документів періоду Голодомору 1932–1933 років на матеріалі Сумщини. Дослідження зосереджене на виявленні мовних стратегій, за допомогою яких у протоколах партійних органів, розпорядчих листах, доповідних записках, прокурорських матеріалах та заявах «знизу» репрезентується голод і пов’язані з ним насильницькі практики. Показано, що офіційно-діловий дискурс не лише фіксує управлінські рішення, а й активно формує межі допустимого проговорення трагедії. &#xD;
Виявлено переважання таких стратегій, як евфемізація, зниження оцінного тону, замовчування фактів і використання стандартних мовних кліше. Ці підходи формують зредуковану та ідеологічно контрольовану репрезентацію історичної травми. Установлено, що маскування голоду й насильства реалізується через усунення виконавця дії, абстрагування подій, евфемістичну адміністративну лексику та домінування статистичних показників. Доповідні записки репрезентують мову вимушеної правди, у якій частково знімається евфемізація, проте зберігається мовна лояльність до системи. Прокурорські матеріали формують модель контрольованого викриття, коли насильство називається прямо, але відповідальність локалізується на окремих виконавцях. Скарги й заяви «знизу» демонструють крайні межі дозволеної правди, поєднуючи детальний опис репресивних практик із мовою страху та ідеологічно прийнятними формулами. Офіційно діловий дискурс відтворює канонічні моделі радянської мовної політики, обмежуючи можливості відкритого розуміння Голодомору як геноциду українського народу. &#xD;
Зроблено висновок, що регіональні офіційно-ділові тексти утворюють цілісну систему мовних стратегій, у межах якої контролюється не саме існування трагедії, а спосіб її називання, що сприяло тривалому витісненню Голодомору з публічного мовного простору.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39305</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>The linguistic landscape of Kharkiv during the independence of Ukraine  (from August 1991 until now)</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39273</link>
      <description>Назва: The linguistic landscape of Kharkiv during the independence of Ukraine  (from August 1991 until now)
Автори: Кarikova N. M.
Короткий огляд (реферат): This article is dedicated to the study of the linguistic landscape of Kharkiv – one of the largest cities in Ukraine in terms of both area and population. The focus is on the post-Soviet period of the city’s toponymic map formation, starting from August 1991, when Ukraine declared its independence and began restoring its statehood, up to the present day. A correlation has been established between the socio-political events that took place in the country during this period and linguistic phenomena, which have undoubtedly influenced the linguistic landscape of Kharkiv. Three periods of transformation in Kharkiv’s toponymic system have been identified, two of which are associated with the adoption of laws on decommunization and decolonization of toponymy. A lexical-semantic analysis of new nominations has been conducted, and the main thematic groups of lexical units have been determined, taking into account their motivational meanings. The article identifies the functions performed by a toponym as an address marker of language, highlighting the primary function along with accompanying ones such as ideological, memorial, cultural-educational and aesthetic functions. It has been established that among the new urbanonyms, anthroponymic names predominate, commemorating outstanding Ukrainians, including statesmen, scientists, educators, cultural and artistic figures, as well as warriors who defended Ukrainian statehood. It has also been revealed that, for the first time, the names of heroes who perished during the full-scale Russian-Ukrainian war have appeared on the city’s toponymic map. The study concludes with an analysis of the total number of renamed urban objects during the specified period. It has been determined that the toponymic transformations in the city occurred due to the political will of the country’s leadership, which, at the legislative level, enabled the process of decommunization and decolonization of Ukraine’s toponymic map through the adoption of relevant laws.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39273</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Українська мова (за професійним спрямуванням). Збірник вправ для здобувачів вищої освіти  спеціальності D8 «Право»  освітньо-професійної програми «Право»  першого (бакалаврського) рівня</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39213</link>
      <description>Назва: Українська мова (за професійним спрямуванням). Збірник вправ для здобувачів вищої освіти  спеціальності D8 «Право»  освітньо-професійної програми «Право»  першого (бакалаврського) рівня
Автори: Архипенко Л. М.
Короткий огляд (реферат): Призначено сприяти формуванню професійної мовно-комунікативної компетентності, розвитку мовної культури, опануванню термінології та навичок із ділового спілкування. Матеріали збірника можна використовувати як під час аудиторних занять, так і в умовах дистанційного навчання.&#xD;
Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності D8 «Право» першого (бакалаврського) рівня.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39213</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Українська мова (за професійним спрямуванням). Збірник завдань для здобувачів вищої освіти спеціальності С4 "Психологія" освітньої програми "Психологія"  першого (бакалаврського) рівня</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39203</link>
      <description>Назва: Українська мова (за професійним спрямуванням). Збірник завдань для здобувачів вищої освіти спеціальності С4 "Психологія" освітньої програми "Психологія"  першого (бакалаврського) рівня
Автори: Сметана І. І.
Короткий огляд (реферат): Призначено для вивчення української мови за професійним спрямуванням. Уміщені в збірнику завдання спеціально розроблено, зважаючи на зміст майбутньої професійної діяльності психолога; їх виконання буде сприяти формуванню в здобувачів вищої освіти умінь застосовувати норми сучасної української літературної мови в різних видах фахової комунікації.&#xD;
Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності С4 "Психологія" освітньої програми "Психологія" першого (бакалаврського) рівня.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39203</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

