https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33499 Fri, 07 Aug 2026 17:31:16 GMT 2026-08-07T17:31:16Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41593 Назва: Фінансування освітніх інновацій як стратегічний вимір формування людського капіталу Автори: Писарчук О. В. Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено теоретичні та прикладні засади фінансування освітніх інновацій як стратегічного чинника формування людського капіталу в умовах становлення економіки знань. Обґрунтовано необхідність переходу від витратної моделі фінансування до інвестиційного підходу, орієнтованого на довгострокове відтворення інтелектуального потенціалу країни. Розкрито роль державно-приватного партнерства, цифрової трансформації та сучасного обліково-аналітичного забезпечення у підвищенні ефективності використання фінансових ресурсів. Доведено, що розвиток інноваційної освіти є передумовою зміцнення конкурентоспроможності економіки та забезпечення сталого розвитку держави. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41593 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41573 Назва: Регіональні диспропорції регулювання ціноутворення у вищій освіті: вплив механізму індикативної собівартості в умовах війни Автори: Писарчук О. В. Короткий огляд (реферат): освіти України в умовах воєнного стану. Запроваджений регуляторний механізм визначення мінімального рівня вартості навчання на рівні «бакалавр» через показник індикативної собівартості, який спрямований, зокрема, на вирівнювання умов фінансування бюджетної та контрактної форм навчання, виявив певні негативні наслідки в регіональному розрізі. Особливо гостро це проявляється на прифронтових територіях, де заклади вищої освіти (ЗВО) опинилися в нерівних конкурентних умовах. Метою статті стала оцінка регіональних диспропорцій механізму індикативної собівартості в системі вищої освіти України в умовах воєнного стану та визначення його впливу на конкурентні позиції ЗВО. Основна гіпотеза полягає в тому, що даний регуляторний інструмент, замість створення рівних умов, посилює міжрегіональну нерівність, створюючи додаткове навантаження на заклади прифронтових територій. Методологічну основу роботи становить поєднання статистичного, порівняльного, кореляційного аналізу та методу нормалізації даних Min-Max. Інформаційну базу сформовано на підставі офіційних показників індикативної собівартості за 2020, 2021, 2024 і 2025 роки. Для оцінки стійкості регіональної структури використано коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена. У результаті дослідження встановлено, що в умовах воєнного стану відбулася кардинальна трансформація міжрегіонального позиціонування за рівнем індикативної собівартості. У 2025 році найвищі значення мінімального рівня вартості навчання зафіксовано саме в прифронтових регіонах (Харківська, Миколаївська, Сумська області), що суттєво погіршує їхні конкурентні позиції. Кореляційний аналіз підтвердив втрату стабільності регіонального розподілу після відновлення дії механізму. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та кількісному обґрунтуванні асиметричного впливу механізму індикативної собівартості на ЗВО залежно від територіального розміщення у воєнний період. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні необхідності вдосконалення регуляторного механізму через запровадження регіональних коригувальних коефіцієнтів, що враховуватимуть безпекові ризики, міграційні процеси та особливості соціально-економічного розвитку територій. Запропоновані підходи можуть бути використані при коригуванні нормативно-правової бази у сфері вищої освіти. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41573 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41263 Назва: Удосконалення обліково-контрольних процедур щодо дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства Автори: Кожушко О. В. Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано, що ефективне управління розрахунками з контрагентами є важливою передумовою забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості та безперервності діяльності підприємства. Запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення, який передбачає впровадження додаткових аналітичних субрахунків для обліку розрахунків із замовниками за поетапним виконанням будівельних робіт, а також для обліку отриманих авансів, що не підтверджені актами виконаних робіт. Окрему увагу приділено впровадженню сучасних інформаційних систем, зокрема CRM-рішень, які дозволяють автоматизувати процес управління розрахунками, підвищити рівень контролю та своєчасність прийняття управлінських рішень. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути використані підприємствами для підвищення ефективності обліку, зміцнення фінансової дисципліни. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41263 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41055 Назва: Кореляційно-регресійне моделювання взаємозв’язку дебіторської та кредиторської заборгованості в системі управління розрахунками підприємства (на прикладі будівельного підприємства) Автори: Кожушко О. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються організаційні, облікові та аналітичні аспекти управління дебіторською заборгованістю на будівельному підприємстві з урахуванням галузевих особливостей функціонування та значного впливу розрахункових операцій на фінансову стійкість суб’єкта господарювання. Особливу увагу приділено ролі дебіторської заборгованості у формуванні оборотного капіталу підприємства та забезпеченні безперервності фінансово-господарської діяльності в умовах тривалого виробничого циклу будівельних робіт. Проаналізовано динаміку та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей на будівельному підприємстві, визначено їх співвідношення, виявлено тенденції зростання та ключові управлінські проблеми, пов’язані з несвоєчасним погашенням заборгованості та недостатнім контролем за розрахунками з контрагентами. Досліджено вплив змін обсягів дебіторської заборгованості на формування кредиторських зобов’язань та загальний фінансовий стан підприємства. Побудовано прогнозну модель для виявлення взаємозв’язку кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, що дозволило кількісно оцінити силу впливу досліджуваних показників та визначити тенденції їх подальшої зміни. Статистичні результати свідчать про те, що ефективність управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємства, зокрема на обсяг його зобов’язань перед постачальниками, підрядниками та іншими контрагентами. Недостатній контроль за дебіторською заборгованістю може призводити до накопичення кредиторських зобов’язань, зниження ліквідності, порушення платіжної дисципліни та підвищення фінансових ризиків підприємства. На основі результатів дослідження визначено, що ефективне управління дебіторською заборгованістю є критично важливим для фінансової стабільності будівельного підприємства та потребує впровадження комплексного підходу до контролю розрахунків із замовниками. Зауважено, що планування грошових потоків має базуватися на регулярному прогнозуванні надходжень від клієнтів з урахуванням сезонності будівельного бізнесу, що дозволить своєчасно планувати розрахунки із постачальниками та підрядниками та уникати дефіциту обігових коштів. Одночасно слід оптимізувати кредиторську заборгованість шляхом перегляду умов розрахунків із постачальниками та домовленостей щодо гнучких графіків виплат під час реалізації великих будівельних проектів, що сприятиме уникненню накопичення короткострокових зобов’язань. Зазначено, що для будівельної галузі в цілому важливо стандартизувати договори та умови оплати, включаючи чіткі строки розрахунків, застосування штрафних санкцій за прострочення та бонусів за своєчасну оплату. Крім того, доцільно оцінювати фінансову надійність замовників перед укладенням контрактів, здійснювати попередній аналіз їх платоспроможності та впроваджувати систему управління дебіторською заборгованістю на рівні окремих проектів, особливо для довгострокових робіт, що дозволить підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами підприємства та зміцнити його фінансову стійкість. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41055 2026-01-01T00:00:00Z