<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33516</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 27 May 2026 19:11:26 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-27T19:11:26Z</dc:date>
    <item>
      <title>Стратегії використання технологій штучного інтелекту в підготовці фахівців галузі туризму</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40128</link>
      <description>Назва: Стратегії використання технологій штучного інтелекту в підготовці фахівців галузі туризму
Автори: Дехтяр Н. А.
Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано стратегії використання технологій штучного інтелекту у підготовці фахівців галузі туризму в умовах трансформації глобального цифрового ринку праці та переходу до освітньої парадигми "Освіта 4.0"; проаналізовано сучасні наукові підходи до модернізації національної системи вищої освіти, яка має враховувати когнітивні зміни у світосприйнятті сучасних студентів та вимоги високотехнологічного середовища. Особливу увагу приділено виявленню взаємозв’язків між впровадженням інтелектуальних інструментів та зміною ролі викладача від безпосереднього навчання до менторства й інтелектуального супроводу. На основі огляду наукових публікацій систематизовано три ключові напрями інтеграції ШІ в освітній процес: адаптивне навчання на основі аналітики даних, використання віртуальних наставників і симуляційних агентів, створення цілісних екосистем управління знаннями та розвиток ШІ-грамотності.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40128</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Navigating structural duality in seaports: trade patterns and hinterland interfaces of Antwerp-Bruges</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40127</link>
      <description>Назва: Navigating structural duality in seaports: trade patterns and hinterland interfaces of Antwerp-Bruges
Автори: Dzenis O. O.; Shestakova O. A.; Piddubna L. I.
Короткий огляд (реферат): European maritime hubs currently navigate a complex structural duality: maintaining the strict cadence of regional short-sea networks while simultaneously absorbing the growing volatility of intercontinental deep-sea corridors. To understand how major nodes physically and strategically reconcile these conflicting pressures, this study conceptualizes the trade patterns and underlying logistics structures of the Port of Antwerp-Bruges within the broader International Supply Chain Management framework. Drawing on 2024 operational statistics, Eurostat datasets, and UNCTAD macro-assessments, the research quantifies the port’s origin-destination profile. It strategically contrasts its stable intra-European base (42.5% of total maritime freight) against highly concentrated global exposures across key intercontinental corridors, such as the Far East and North America. The empirical evidence indicates that sustained gateway competitiveness relies on systemic coherence rather than mere quayside capacity. Specifically, the port's dual-platform configuration and multimodal hinterland synchronization act as a robust buffering ecosystem. Furthermore, integrated governance mechanisms and compliance protocols ensure operational discipline during periods of high cargo bunching. By actively managing shared terminal assets and access regimes, the node effectively prevents schedule disruptions in long-haul routes from spilling over into regional distribution chains. Ultimately, the findings shift the strategic focus of port evaluation from pure throughput maximization to end-toend interface reliability, offering a concrete framework for assessing operational resilience in an era of persistent supply chain instability</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40127</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Цифрове лідерство в трансформації управління персоналом у контексті сталого розвитку</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40126</link>
      <description>Назва: Цифрове лідерство в трансформації управління персоналом у контексті сталого розвитку
Автори: Горобинська М. В.
Короткий огляд (реферат): Досліджено роль цифрового лідерства у трансформації системи управління персоналом в умовах цифровізації економіки та реалізації концепції сталого розвитку. Обґрунтовано, що сучасні трансформації ринку праці, поширення гібридних форм зайнятості, розвиток штучного інтелекту та цифрових HR-екосистем зумовлюють необхідність формування нових підходів до управління людським капіталом. Визначено, що цифрове лідерство є інтегративною управлінською спроможністю, яка поєднує технологічну компетентність, стратегічне бачення, емоційний інтелект та здатність управляти організаційними змінами у цифровому середовищі. Систематизовано основні наукові підходи до трактування цифрового лідерства. Встановлено, що цифрове лідерство сприяє підвищенню цифрової готовності організацій, розвитку колективного інтелекту, посиленню інноваційності та організаційної стійкості. Обґрунтовано, що в умовах HRM 5.0 цифрове лідерство виступає ключовим мультиплікатором цифрової трансформації управління персоналом та важливим чинником забезпечення сталого розвитку організацій.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40126</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Цифрова трансформація як чинник підвищення гнучкості організації праці та продуктивності експортоорієнтованих підприємств</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40112</link>
      <description>Назва: Цифрова трансформація як чинник підвищення гнучкості організації праці та продуктивності експортоорієнтованих підприємств
Автори: Бордаєв В. В.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено вплив цифрової трансформації на організацію праці та продуктивність експортоорієнтованих підприємств. Встановлено, що цифровізація суттєво підвищує гнучкість управління виробничими й бізнес-процесами завдяки впровадженню хмарних платформ, ERP- та CRM-систем, а також інструментів моніторингу робочого часу. Для кількісного вимірювання ефективності цифрових змін запропоновано використання спеціалізованих аналітичних систем — MES, інструментів обліку робочого часу та систем великих даних, — які забезпечують об'єктивну оцінку швидкості, обсягу та якості виконаних операцій. Обґрунтовано доцільність застосування економетричних методів (регресійний аналіз, панельні дані) та алгоритмів машинного навчання (XGBoost, Random Forest, аналіз часових рядів) для довгострокового прогнозування економічних результатів цифровізації. Зроблено висновок, що цифрова трансформація є ключовим чинником формування нової моделі управління продуктивністю, яка забезпечує оперативний контроль використання ресурсів і створює передумови для тривалого економічного зростання підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40112</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

