https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33516 Tue, 16 Jun 2026 22:02:03 GMT 2026-06-16T22:02:03Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40676 Назва: Цифрова економіка України в контексті інтеграції до цифрового ринку ЄС Автори: Фатьянов Д. В. Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено особливості формування цифрової економіки України в умовах інтеграції до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Визначено ключові напрями цифрової трансформації, зокрема розвиток електронного врядування, цифрових сервісів, інфраструктури та людського капіталу. Проаналізовано роль державної політики, зокрема діяльність Міністерства цифрової трансформації та впровадження екосистеми «Дія», у забезпеченні цифрового розвитку країни. Розглянуто основні європейські ініціативи та нормативно-правові акти, до яких адаптується Україна в процесі інтеграції. Окреслено досягнення України у сфері цифровізації, а також виявлено ключові виклики, серед яких нерівномірність розвитку інфраструктури, недостатній рівень цифрової грамотності та обмежений доступ до фінансування інновацій. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до розвитку цифрової економіки як важливої передумови економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності та інтеграції до європейського цифрового простору. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40676 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40675 Назва: Методичне забезпечення формування стратегії ефективності використання експортно-імпортного потенціалу підприємства Автори: Фатьянов Д. В. Короткий огляд (реферат): У тезах викладено методичні підходи до формування стратегії ефективності використання експортно-імпортного потенціалу підприємства в умовах сучасних викликів зовнішньоекономічної діяльності. Розглянуто основні компоненти зовнішньоекономічної стратегії та їх взаємозв’язок із загальнодержавною економічною політикою. Проаналізовано існуючі наукові підходи до визначення базових стратегій зовнішньоекономічної діяльності підприємств, зокрема експортування, спільного підприємництва та прямого інвестування. Обґрунтовано принципи вибору ефективної експортно-імпортної стратегії з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів впливу. Визначено етапи стратегічного планування та формування стратегії, включаючи аналіз діяльності підприємства, оцінку ринкового середовища, SWOT-аналіз, визначення стратегічних альтернатив та контроль реалізації. Особливу увагу приділено ролі нормативних та еталонних показників у забезпеченні ефективності реалізації стратегії. Запропонований підхід сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках та забезпечує раціональне використання їх експортно-імпортного потенціалу. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40675 2024-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40674 Назва: Human capital development and organizational resilience in crisis conditions as a framework for ukraine and european integration Автори: Proskurnina N.; Soroka V. Короткий огляд (реферат): Human capital development during crisis periods represents a critical challenge for contemporary human resource management. The war in Ukraine, global economic instability, and mass forced migration create unprecedented challenges for organizations in both Ukraine and EU member states. These circumstances necessitate rethinking traditional HR management approaches and understanding the role of socio-psychological factors in organizational resilience. This study aims to develop an assessment model examining the impact of sociopsychological factors on human resource management effectiveness under crisis conditions, employing an integrated methodological framework applicable to Ukrainian and European contexts. The study employed a mixed-methods approach. Data were collected through a structured survey of 189 HR managers from Ukrainian enterprises located in conflict-affected regions (N=189). An adapted Cobb-Douglas production function was utilized to model the relationship between sociopsychological factors and HR management effectiveness. Socio-psychological factors were operationalized as the differential between positive motivators and negative demotivators, with their relative significance assessed through elasticity coefficients. The model's parametric flexibility enables recalibration for alternative organizational contexts, including EU member states, subject to context-specific data collection and validation. The findings indicate that positive motivational factors marginally outweighed negative ones by 2.5%, revealing significant vulnerabilities in the organizational support system during crisis periods. Statistical analysis identified professional integrity, peer support, and psychological resilience as the strongest positive predictors of HR effectiveness. Conversely, impulsivity, excessive multitasking, and narrow focus on monetary incentives demonstrated significant negative correlations with performance outcomes. Cross-national comparative analysis of Ukrainian and European cases highlights critical success factors for workforce integration, including structured social support programs, intercultural communication frameworks, and adaptive organizational capacity. These findings suggest that organizations operating in crisis contexts require balanced attention to both material and psychosocial dimensions of employee motivation. Therefore, the proposed model provides a quantitative evaluation of the socio-psychological factors affecting human capital in crisis situations, underscores their strategic relevance, and supports the adaptation of management practices to varying national and organizational contexts. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40674 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40673 Назва: Трансформація інституційного середовища Польщі в умовах європейської інтеграції: досвід для України Автори: Піддубна Л. І. Короткий огляд (реферат): У статті проведено комплексне дослідження польського досвіду євроінтеграції крізь призму взаємозв’язку інституційних реформ, економічної трансформації та механізмів фінансової підтримки Європейського Союзу. Систематизовано основні інструменти інтеграційної політики ЄС щодо країн-кандидатів (програми «ФАРЕ», «САПАРД», «ІСПА») та обґрунтовано їх вплив на формування ефективних державних і соціально-економічних інститутів Польщі. Також розглянуто особливості плану «Бальцеровича» та інституційних перетвореннь, що охопили приватизацію лібералізацію цін, соціокультурну політику. В роботі виділено чотири етапи формування інституту приватної власності під час вступу Польщі до ЄС.. Перший етап тривав протягом 1990 по 1992 роки, приватизація малих та середніх державних підприємств в сфері торгівлі та послуг. Другий етап тривав з 1993 по 1996 роки, провадилась приватизація промислових підприємств. Третій етап проходив в продовж 1997-2003 роки, та за цей період була проведена приватизація, медійного сектору, фінансового сектору, енергетичних підприємств, шляхом розміщення акцій, або прямого продажу. Останній четвертий етап, що розпочався у 2004 році, та діє до сьогодні, зокрема провадиться приватизація інфраструктурного сектору Результатом спільної співпраці координаторів від ЄС та уряду Польщі стала ринкова трансформація економіки, зниження інфляції, зростання ВВП та покращення інституційної спроможності країни, що сприяло успішній євроінтеграції. Здійснено порівняльний аналіз інституційних показників Польщі та України на основі міжнародних індексів державного управління, економічної свободи, інноваційності та сприйняття корупції, що дозволило виявити ключові структурні розриви у якості державного управління та інституційного розвитку. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40673 2026-01-01T00:00:00Z