https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36205 Tue, 07 Apr 2026 10:27:44 GMT 2026-04-07T10:27:44Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38462 Назва: Використання тренінгових технологій в профілактиці емоційного вигорання Автори: Богус В. Г.; Віденєєв І. О. Короткий огляд (реферат): У роботі надається аналіз проблеми емоційного вигорання педагогів, що виникають як наслідок тривалого впливу хронічного професійного стресу. Особливу увагу приділено стратегіям збереження та відновлення особистісних ресурсів. Розглянуто такі підходи, як розвиток емоційного інтелекту, формування навичок саморегуляції та вміння встановлювати особисті кордони. Проаналізовано роль соціальної підтримки, а також важливості хобі та позаробочої діяльності для відновлення енергії. Особлива увага приділяється превентивним заходам, що допомагають зменшити психоемоційне навантаження. Автори пропонують конкретні методики, зокрема психогігієнічні практики (релаксація, майндфулнес, дихальні вправи). У статті наводяться приклади ресурсних стратегій, а саме програма тренінгу, які можна впроваджувати як особисто, так і на рівні організації. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38462 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38461 Назва: Особливості емоційного інтелекту керівників різних рівнів управління Автори: Віденєєв І. О.; Оробінська С. П. Короткий огляд (реферат): У тезах наведена апробація результатів дослідження психологічних аспектів формування емоційного інтелекту у керівників як важливого чинника їхньої професійної компетентності. Висвітлено основні психологічні чинники, що впливають на формування емоційного інтелекту у керівників, серед яких досвід управлінської діяльності, індивідуально-особистісні особливості та здатність до саморефлексії. У роботі підкреслюється, що емоційний інтелект не є сталою характеристикою, а може розвиватися впродовж всього життя за умови цілеспрямованої підготовки та тренування. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення системи підготовки управлінських кадрів. Зокрема, рекомендується включати розвиток емоційної компетентності до програм професійного навчання та перепідготовки керівників, що дозволить підвищити їх адаптивність до змінних умов, зміцнити комунікативні навички та запобігти професійному вигоранню. Зроблено висновок про те, що формування емоційного інтелекту є необхідною умовою успішної керівної діяльності, а також одним із головних ресурсів особистісного та професійного зростання сучасного керівника. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38461 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38272 Назва: Особливості емоційної сфери дошкільників в умовах воєнного стану Автори: Калашник О. С.; Афанасьєва Н. Є. Короткий огляд (реферат): У статті було досліджено особливості емоційного стану дітей, що мешкають разом із батьками в Краматорську Донецької області, в безпосередній близькості до зони активних бойових дій. За основу було взято тріаду показників психічного стану, актуальну в умовах постійного впливу стресогених факторів: соціальну невпевненість, тривожність, агресію. Ці показники досліджувалися на основі аналізу анкетних даних, отриманих від батьків дітей. Подібне дослідження було виконано паралельно в дітей дошкільного віку, що мешкають разом із своїми батьками у відносно мирному і спокійному регіоні України – Східниці Львівської області. Отримані результати дозволили встановити, що у дітей раннього й дошкільного віку з регіону, наближеного до зони активних бойових дій, загальний середній показник критеріїв соціальної невпевненості помітно вищий, ніж у дітей, які проживають у мирному регіоні. За комплексом критеріїв тривожності також було виявлено значну різницю в показниках у дітей із протилежних за станом регіонів України. Середній показник у дітей раннього і дошкільного віку в краматорській групі був помітно вище, ніж у дітей зі Східниці. Аналіз анкетування агресивності підтвердив вказану вище тенденцію: в краматорській групі комплексний середній показник агресивності набагато більший, ніж в групі східнянській. Підсумкові результати дослідження продемонстрували, що стан емоційної сфери дітей раннього та дошкільного віку з прифронтової зони помітно відрізняється від аналогічних показників у однолітків, що мешкають у відносно мирних регіонах України. Така ситуація потребує додаткової розробки методик корекції психічного стану (емоційної сфери) дітей війни, зокрема, заснованих на тілесно орієнтованій терапії. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38272 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38221 Назва: Роль психологічної підтримки у подоланні кризових станів жінок-емігранток: традиційні й цифрові форми допомоги Автори: Михальчишина А. А.; Світлична Н. О. Короткий огляд (реферат): У роботі розглядається роль психологічної підтримки у подоланні кризових станів жінок-емігранток, зокрема у контексті сучасних викликів — війни, вимушених переїздів та втрати соціальних зв’язків. Наголошується, що ефективна адаптація залежить від балансу між збереженням власної ідентичності та включеністю в нове соціальне середовище, де ключовим буфером виступає підтримка. Аналізуються традиційні (індивідуальне й групове консультування, peer-support) та цифрові форми допомоги (онлайн-спільноти, чат-боти), їх поєднання на різних етапах адаптації, а також специфічні бар’єри звернення за підтримкою. Пропонується поетапна модель психологічної допомоги: стабілізація, відновлення суб’єктності та спільнотна опора. Підкреслюється важливість етичних принципів у цифрових інтервенціях і взаємодії внутрішніх і зовнішніх ресурсів для ефективної адаптації та повернення відчуття безпеки й суб’єктності. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38221 2025-01-01T00:00:00Z