https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/46 Sat, 18 Apr 2026 23:33:24 GMT 2026-04-18T23:33:24Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39133 Назва: Війна як модус соціального буття: в пошуках теорії справедливої війни Автори: Кузь О. М.; Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У підрозділі розглянуто війну як специфічний «модус», що радикально змінює структуру соціальних зв’язків, етичні орієнтири та правове поле. Війна аналізується як простір, де викристалізовуються граничні людські цінності. Простежується шлях від класичних концепцій (Платон, Арістотель, Августин, Аквінський) до сучасних інтерпретацій феномену справедливої війни. Особлива увага приділяється критеріям jus ad bellum (право на війну) та jus in bello (право під час війни) в контексті захисту національного суверенітету та людської гідності. Крім того звернута увага на третю категорію принципів – jus post bellum, що визначають поняття справедливості на фінальній стадії війни, коли бойові дії вже завершено і постає питання про побудову справедливого післявоєнного миру. Обґрунтовується теза, що пошук справедливості у війні є не лише юридичним, а й глибоко моральним викликом. Автори доходять висновку, що переосмислення теорії справедливої війни є необхідною умовою для формування нової архітектури безпеки. Підрозділ спрямований на філософське обґрунтування права народу на опір та визначення меж легітимного насильства в сучасному світі. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39133 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39132 Назва: Феномен гібридної війни у ХХІ столітті Автори: Кузь О. М.; Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У підрозділі аналізується трансформація збройних конфліктів у цифрову епоху, де класичне протистояння армій поступається місцем складним, багатовекторним операціям. Автори розкривають сутність «гібридності» як ключової характеристики воєнних дій ХХІ століття, де межа між станом війни та миру стає дифузною. Досліджено генезис терміну «гібридна війна» та його змістовне наповнення. Гібридність розглядається не просто як поєднання військових і партизанських методів, а як цілісна стратегія, що інтегрує військові, дипломатичні, економічні та кібернетичні інструменти. Особлива увага приділяється ролі «м’якої сили» та дезінформації. Автори обґрунтовують, що в гібридній війні головним полем бою стає суспільна свідомість, а перемога вимірюється не захопленою територією, а дезорієнтацією противника та підривом його внутрішньої стійкості. Гібридна війна розглядається як «війна без оголошення», де агресор використовує проксі-сили, приватні військові компанії та анонімні цифрові інструменти для досягнення геополітичних цілей. Досліджено основні закони і принципи гібридної війни. Обґрунтовується, що гібридна війна у ХХІ столітті є тотальним явищем, яке вимагає від держави та суспільства формування колективної резистентності. Автори наголошують на необхідності розробки нових стратегій безпеки, здатних реагувати на нетрадиційні загрози в режимі реального часу. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39132 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38695 Назва: ОБСЄ в архітектурі європейської безпеки Автори: Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У підрозділі розглянуто місце і роль ОБСЄ в архітектурі європейської безпеки. Обґрунтовується, що важливою подією другої половини ХХ століття з точки зору забезпечення європейської безпеки було підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) в Гельсінкі в 1975 р. Розглянуто особливості трансформації НБСЄ в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Обґрунтовано, що значення ОБСЄ обумовлено не стільки універсальністю її організаційної структури, скільки тим фактом, що вона залишається єдиною в своєму роді спробою створення загальноєвропейської системи кооперативної безпеки, що об’єднує під своїм дахом держави Західної, Центральної та Східної Європи, як ті, що входять, так і ті, що не входять до Європейського Союзу, НАТО, СНД, і, нарешті, США та Канаду. Доведено, що наївно чекати від ОБСЄ на те, на що вона свідомо нездатна; необачно недооцінювати її вплив на певні політичні процеси; нарешті, необхідно реально уявляти, де і коли потенціал ОБСЄ може бути задіяний. Розглянуто миротворча діяльність ОБСЄ на початковому етапі російсько-української війни (2014-2022 рр.). Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38695 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38694 Назва: «Дилема безпеки» в сучасному турбулентному світі Автори: Требін М. П. Короткий огляд (реферат): У підрозділі розглянуто феномен «дилеми безпеки» в сучасному турбулентному світі. Проаналізовано її ґенезу, основні характерні риси, визначено основний принцип вирішення «дилеми безпеки» – це побудова відносин партнерства та інститутів співпраці для досягнення спільних інтересів та вирішення спільних, глобальних проблем людства. Розглянуто «дилему безпеки імперіалістів», доведено, що вона є дилемою в тому сенсі, що обидва конкуренти можуть віддавати перевагу певному компромісу перед великою війною, але вони не можуть його досягти, оскільки динаміка гонки озброєнь та балансування сил на межі конфлікту роблять їхні інтереси безпеки несумісними. Крізь «дилему безпеки імперіалістів» проаналізовано події російсько-української війни. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38694 2026-01-01T00:00:00Z