https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/48 Sun, 21 Jun 2026 11:11:56 GMT 2026-06-21T11:11:56Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40728 Назва: The institutional and normative dimension of global cyber governance in the United States of America Автори: Nepochatov D.; Kuz O. Короткий огляд (реферат): The article examines the institutional and normative foundations of the United States' approach to global cyber governance. The study analyses the key agencies shaping US cyber policy — the Federal Communications Commission, the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency, and the National Telecommunications and Information Administration — alongside the evolution of the legislative framework from the Computer Fraud and Abuse Act (1986) to the Cyber Diplomacy Act (2021). Special attention is paid to the mechanism of diplomatic attribution as a strategic communications instrument in conditions of cognitive confrontation. The article concludes that US cyber diplomacy has evolved from technological dominance into a comprehensive normative architecture aimed at consolidating the liberal democratic order in global cyberspace through multilateral platforms such as the UN GGE and OEWG. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40728 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40727 Назва: The features of the PRC's policy in the field of cyber diplomacy Автори: Nepochatov D.; Kuz O. Короткий огляд (реферат): The article examines the specifics of the People's Republic of China's cyber diplomacy policy through the lens of the digital sovereignty concept. The study analyses the key institutional actors shaping China's cyber policy — the Cyberspace Administration of China and the Central Cyberspace Affairs Commission — as well as the regulatory framework encompassing the Cybersecurity Law, the Data Security Law, and the Personal Information Protection Law. Particular attention is paid to China's international platforms and initiatives, including the World Internet Conference, the Shanghai Cooperation Organization, and the UN-level proposal for an International Code of Conduct for Information Security. The article concludes that China's cyber diplomacy constitutes a deliberate projection of its domestic model of digital governance onto the global stage, posing a systemic challenge to liberal democratic conceptions of cyberspace. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40727 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40726 Назва: Особливості політики кібердипломатії в ЄС: досвід для України Автори: Непочатов Д. О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено особливості кібердипломатії ЄС та окреслено практики, релевантні для України. Проаналізовано інституційну модель, стратегічні документи та норми відповідальної поведінки держав, важливі для розвитку української кібердипломатії в умовах російської агресії. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40726 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40725 Назва: Цифровий суверенітет як зовнішньополітичний проєкт ЄС: регуляторні інструменти та кібердипломатія Автори: Непочатов Д. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено цифровий суверенітет Європейського Союзу як стратегічний проєкт, спрямований на подолання аутсайдерства у світі в умовах технологічної залежності від США та КНР. Виявлено прогалину в науковому дискурсі щодо системного зв’язку між внутрішнім регулюванням ЄС та його зовнішньополітичною активністю. Європейську цифрову незалежність розглянуто через призму трьох взаємопов’язаних вимірів: суверенітету даних (контроль над транскордонними потоками та юрисдикція), технологічної автономії (подолання інфраструктурної залежності) та нормативної ваги єдиного європейського ринку. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні двофазної трансмісійної моделі, яка пояснює механізм конвертації нормативної влади ЄС у геополітичний вплив. Перша фаза описує односторонній регуляторний експорт через Брюссельський ефект: ринкова вага ЄС змушує глобальних гравців імплементувати європейські стандарти (GDPR, AI Act). Друга фаза — багатостороння кібердипломатія — активується, коли ринкова логіка вичерпує свої можливості, дозволяючи ЄС використовувати регуляторні прецеденти (наприклад, рішення Суду ЄС у справі Schrems II) як дипломатичні аргументи на міжнародних майданчиках (G7, OEWG). Доведено, що за умов дефіциту інфраструктурної потужності («поетичної влади») ЄС компенсує її нарощуванням «кібернетичної влади» — спроможності встановлювати правила гри. Методологічною базою дослідження є системний підхід і метод кейс-стаді (аналіз бразильського LGPD та корпоративних політик Big Tech). Зроблено висновок, що цифровий суверенітет ЄС є моделлю «регуляторної дипломатії за замовчуванням», завдяки якій Європейський Союз зберігає суб’єктність у глобальному технологічному протистоянні. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40725 2026-01-01T00:00:00Z