Економічні аспекти та інвестиційні пріоритети публічно-приватного партнерства в Україні

Abstract

Вступ. Стаття досліджує публічно-приватне партнерство як ключовий інструмент мобілізації довгострокових інвестицій у післявоєнному відновленні України. На підставі узагальнення емпіричних матеріалів показано, що попри доведену світовою практикою ефективність у сферах енергетики, транспорту, комунальних і соціальних послуг, розвиток публічно-приватного партнерства в Україні залишається нерівномірним. Виявлено хвилеподібну динаміку укладених і реалізованих договорів, галузеву концентрацію вкладень (передусім в енергетиці та транспорті) та суттєві регіональні диспропорції. До системних бар’єрів віднесено недостатню проєктну підготовку, обмежений доступ до довгострокового фінансування, недосконалий розподіл ризиків у контрактах та слабку інституційну спроможність на місцевому рівні. Мета. Дослідження економічних аспектів та інвестиційних пріоритетів публічно-приватного партнерства в Україні з урахуванням його галузевої та регіональної специфіки. Матеріали і методи. Аналітична база охоплює узагальнені статистичні матеріали щодо кількості проєктів і обсягів інвестицій за 1990–2023 рр., а також їх секторну та регіональну структуру. Застосовано аналіз часових рядів для виявлення етапів становлення ринку, порівняльний секторний та регіональний аналіз. Результати. Проведений аналіз підтверджує, що публічно-приватне партнерство є ключовим інструментом залучення довгострокових інвестицій у критичну інфраструктуру України, однак його розвиток характеризується нерівномірною динамікою, галузевою концентрацією та регіональними диспропорціями. Виявлені бар’єри – недостатня підготовка проєктів, обмежений доступ до довгострокового фінансування, недосконалий розподіл ризиків і слабка місцева інституційна спроможність. Секторальний і регіональний зрізи окреслюють конкретні інвестиційні акценти. Домінування електроенергетики (найбільша кількість проєктів і обсяг інвестицій) відповідає наявності передбачуваного тарифного середовища та стратегічній ролі енергетичної безпеки; ІКТ-проєкти за меншої кількості забезпечують значні вкладення завдяки чітким довгостроковим джерелам доходів; портова інфраструктура важлива для логістики, але потребує прозорої тарифної політики й розподілу ризику; водопостачання, водовідведення та поводження з відходами залишаються найменш представленими через тарифну чутливість і фрагментацію замовників. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на мікрорівневий аналіз контрактів; кількісну оцінку впливу публічно-приватного партнерства на продуктивність підприємств, зайнятість і якість публічних послуг; порівняння ефективності комбінацій фінансових інструментів (гранти, гарантії, страхування воєнно-політичних і валютних ризиків).