Художньо-стильовий репертуар (стайлінг) у дизайні освітніх сайтів і порталів

Abstract

У статті розглядається проблематика стайлінгу (художньо- стильового репертуару) в дизайні освітніх сайтів і порталів. Стверджується, що актуальність питання пов’язана з низкою факторів, серед яких: 1) короткий проміжок часу для складання стилів (стильова ідентифікація у вебдизайні закладена в досить вузькі часопросторові рамки); 2) комунікативна особливість вебдизайну, який одночасно межує і з суто технічними напрямами (приміром, інженерією), і з формами медіакомунікації; 3) стильові аспекти в еволюції вебдизайну не можуть існувати поза межами естетичного досвіду графічного дизайну, а в більш широкому контексті – дизайну поліграфії та друку. Метою статті є дослідження художньо-стильових властивостей у дизайні освітніх сайтів та порталів як в історичній ретроспективі, так і з точки зору принципів у загальній дизайн-структурі вебресурсів. У ході дослідження авторкою визначено три основні маркери стайлінгу в дизайні освітніх сайтів і порталів: 1) художньо-емоційна визначеність, яка досягається шляхом максимальної конкретизації знакових та символічних аспектів художньої мови дизайну вебсайту; 2) змістова асоціація з контекстом, що виражається через видимі точки перетину між власне повідомленням та його фоновими якостями, між центральною художньою ідеєю та окремими аспектами, що її уточнюють і поглиблюють; 3) функціональність декоративного змісту: усі елементи вебдизайну, що стилізують (прикрашають, створюють ефекти), мають бути підпорядковані утилітарній меті, значення якої є очевидним у системі юзабіліті. Результати дослідження засвідчують, що історична генеалогія стилеутворення має хвилеподібну динаміку та схильна до періодичного повторення окремих композиційних або формальних сукупностей, котрі закріплюються у візуальному репертуарі як найбільш типові та ефективні рішення. У цьому сенсі має подальшу дослідницьку перспективу аналіз практики їхнього розвитку, зміни та трансформації.