Правові засади реформування системи управління відходами в Україні в контексті євроінтеграційних процесів

Abstract

У статті проведено комплексний науковий аналіз трансформації системи управління відходами в Україні в умовах стратегічного курсу на євроінтеграцію та екстремальних викликів воєнного стану. Досліджено нормативно-правове забезпечення реформи, зокрема процес імплементації ієрархії управління відходами та переорієнтації державної політики з лінійного споживання на модель циркулярної економіки. Автором деталізовано механізми практичного застосування принципу «забруднювач платить» та систем розширеної відповідальності виробника як ключових інструментів забезпечення фінансової стійкості галузі. Особливу увагу приділено аналізу нормативного інструментарію та правових інновацій, спрямованих на подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації. Зокрема, розкрито специфіку урядової постанови, що регулює механізми поводження з відходами руйнації, сумарний обсяг яких уже обчислюється мільйонами кубічних метрів. У роботі обґрунтовано, що запуск спеціалізованих ліній переробки будівельного сміття (на прикладі досвіду селища Бородянка) є критично важливим для гарантування екологічної без-пеки та формування необхідної ресурсної бази для майбутнього відновлення інфраструктури постраждалих громад. У межах дослідження муніципального аспекту реформи проаналізовано багаторівневу модель управління, що базується на впровадженні інституту адміністратора послуги та алгоритмах розроблення місцевих планів управління відходами. Виявлено та охарактеризовано правові прогалини у питаннях обліку та утилізації відходів, власник яких не встановлений, що створює бар’єри для ефективного бюджетного планування на місцевому рівні. Розглянуто фінансові інструменти забезпечення реформи: від державно-приватного партнерства до програмного фінансування у межах Ukraine Facility, що за підтримки міжнародних фінансових інституцій дозволяє очікувати скорочення обсягів захоронення на 40–50%. Доведено, що успішна модернізація галузі неможлива без інтеграції цифрових інструментів. Обґрунтовано ефективність переходу до ризик-орієнтованого державного контролю із застосуванням системи балів ризику та принципу простежуваності (traceability) через інформаційну систему «ЕкоСистема». У висновках сформульовано стратегічні пріоритети розвитку галузі, що включають створення профільного ЦОВВ та ухвалення пакета секторальних законів (щодо упаковки, батарей, електричного обладнання), що дозволить синхронізувати українське законодавство з екологічним acquis ЄС.