Харківська та Київська лінгвістичні школи 20-30 рр. ХХ ст.: два підходи до формування літературного стандарту української мови з погляду Юрія Шевельова

Abstract

У статті проаналізовано лінгвістичну концепцію філолога-славіста Юрія Шевельова щодо нормування української мови у 20–30 рр. ХХ ст. Висвітлено погляди мовознавців двох напрямів, двох лінгвістичних шкіл досліджуваного періоду – Харківської та Київської; виокремлено характерні риси та диференційні ознаки цих шкіл з огляду на творення літературного стандарту української мови. Науково інтерпретовано методологічні засади лінгвістичних пошуків українських мовознавців – представників поміркованого та пуристичного підходівВ статье анализируется лингвистическая концепция филолога-слависта Юрия Шевелева по нормированию украинского языка в 20–30 гг. ХХ в. Освещаются взгляды языковедов двух направлений, двух лингвистических школ исследуемого периода – Харьковской и Киевской, выделются характерные черты и дифференциальные признаки этих школ с учетом создания литературного стандарта украинского языка. Научно интерпретируются методологические основы лингвистических поисков украинских языковедов – представителей умеренного и пуристичного подходовThe article analyzes the linguistic conception of philologist slavicist Yurii Shevelov on normalization of the Ukrainian language in 1920s and 1930s. The views of linguists of two lines, two linguistic schools of the period given have been considered. The characteristics and distinguished features of these two schools have been defined with respect to creation of literary standard of Ukrainian language. Methodological basis of the linguistic studies of Ukrainian linguists, followers of moderate and purist approaches, have been interpreted in the scientific way