Структурно-динамічні особливості ставлення до здоров’я у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження структур но-динамічних особливостей ставлення до здоров’я у здобувачів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Актуальність проблеми зумовлена зростанням соціально-психологічної напруженості, трансформацією освітнього середовища та підвищенням психоемоційних навантажень, що актуалізують необхідність формування усвідомленої здоров’язбережувальної поведінки молоді. Метою дослідження було виявлення специфіки взаємодії когнітивного, емоційного, поведінкового та вчинкового компонентів ставлення до здоров’я та аналіз їх динаміки на різних етапах професійного становлення. Теоретично обґрунтовано чотирикомпонентну модель ставлення до здоров’я, що охоплює: когнітивний компонент (знання та переконання щодо здоров’я), емоційний (ціннісне переживання та оцінка власного стану), поведінковий (реалізація здоров’язбережу вальних практик) і вчинковий (готовність до відповідального особистісного вибору). Емпіричну вибірку склали 94 здобувачі першого та третього курсів. Використано методи математико-статистичного аналізу (M, SD, r-Пірсона, t-критерій Стьюдента). Встановлено переважання когнітивного компоненту за наявності розриву між знаннями та їх практичною реалізацією. Зафіксовано статистично значущі відмінності між курсами за всіма компонентами (p ≤ 0,01), найбільш виражені – за вчинковим (p ≤ 0,001), що свідчить про перехід від декларативного до усвідомленого рівня ставлення до здоров’я. Кореляційний аналіз підтвердив інтегративний характер структури та визначив емоційний компонент як провідну регуляторну ланку. Отримані результати обґрунтовують доцільність впровадження комплексних програм психолого-педагогічного супроводу, спрямованих на розвиток саморегуляції та відповідальної здоров’язбережувальної поведінки студентської молоді.