Гастрономічна пара «хліб-сіль» в українських і турецьких пареміях

Abstract

В роботі зроблено спробу проаналізувати турецькі паремії з гастрономічною парою «хліб-сіль», дослідити синтаксичні і граматичні особливості та художні засоби з позицій лінгвістичного та літературного аналізу, порівняти їх з аналогами в українській мові та виявити особливості національно-культурної семантики крізь призму народної творчості. Розглянуті паремії та фразеологізми відображають ставлення до основних продуктів у житті людини будь-якого етносу – хліба і солі. Прислів’я та приказки носять повчальний характер. В них демонструються людські та життєві цінності, вікові традиції та обряди, важливість поважного ставлення до їжі. Серед стилістичних та художніх засобів виокремлено риму, ритм, порівняння, епітети, метафору, синекдоху.