<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/105" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/105</id>
  <updated>2026-06-21T11:00:04Z</updated>
  <dc:date>2026-06-21T11:00:04Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Поведінковий маркетинг в умовах цифрової трансформації бізнесу</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40775" />
    <author>
      <name>Шиян Д.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40775</id>
    <updated>2026-06-16T12:01:29Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Поведінковий маркетинг в умовах цифрової трансформації бізнесу
Автори: Шиян Д.
Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено гендерні аспекти використання персоналу в сільськогосподарських підприємствах в умовах воєнного стану. Обґрунтовано актуальність дослідження, зумовлену трансформацією ринку праці, демографічними втратами, міграційними процесами та зростанням ролі жінок у забезпеченні функціонування аграрного сектору. На основі аналізу діяльності 62 сільськогосподарських підприємств Харківської області проведено оцінку особливостей формування оплати праці та руху персоналу залежно від рівня середньорічної заробітної плати. Встановлено наявність системних гендерних диспропорцій, які проявляються у нерівності оплати праці, відмінностях у показниках плинності кадрів та рівні представленості жінок у структурі персоналу. Виявлено, що зі зростанням рівня заробітної плати посилюється гендерний розрив в оплаті праці: у середньому заробітна плата жінок становить лише 76,4 % від рівня оплати праці чоловіків. Доведено, що жінки характеризуються вищими показниками плинності кадрів та коефіцієнтами вибуття, що свідчить про нижчу стабільність їх зайнятості. Водночас встановлено тенденцію до зменшення питомої ваги жінок серед працівників підприємств із високим рівнем оплати праці. Зроблено висновок, що підвищення ефективності використання трудового потенціалу аграрних підприємств вимагає впровадження гендерно орієнтованих підходів до управління персоналом, спрямованих на забезпечення рівних можливостей працевлаштування, професійного розвитку та оплати праці в умовах воєнного стану. Матеріали тез опубліковані у збірнику конференції «Управління персоналом у системі менеджменту організацій: тенденції та перспективи розвитку».</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Гендерні аспекти використання персоналу в сільськогосподарських підприємствах в умовах воєнного стану</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40774" />
    <author>
      <name>Шиян Д.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Севрюкова Є.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40774</id>
    <updated>2026-06-16T11:56:29Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Гендерні аспекти використання персоналу в сільськогосподарських підприємствах в умовах воєнного стану
Автори: Шиян Д.; Севрюкова Є.
Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено гендерні аспекти використання персоналу в сільськогосподарських підприємствах в умовах воєнного стану. Обґрунтовано актуальність дослідження, зумовлену трансформацією ринку праці, демографічними втратами, міграційними процесами та зростанням ролі жінок у забезпеченні функціонування аграрного сектору. На основі аналізу діяльності 62 сільськогосподарських підприємств Харківської області проведено оцінку особливостей формування оплати праці та руху персоналу залежно від рівня середньорічної заробітної плати. Встановлено наявність системних гендерних диспропорцій, які проявляються у нерівності оплати праці, відмінностях у показниках плинності кадрів та рівні представленості жінок у структурі персоналу. Виявлено, що зі зростанням рівня заробітної плати посилюється гендерний розрив в оплаті праці: у середньому заробітна плата жінок становить лише 76,4 % від рівня оплати праці чоловіків. Доведено, що жінки характеризуються вищими показниками плинності кадрів та коефіцієнтами вибуття, що свідчить про нижчу стабільність їх зайнятості. Водночас встановлено тенденцію до зменшення питомої ваги жінок серед працівників підприємств із високим рівнем оплати праці. Зроблено висновок, що підвищення ефективності використання трудового потенціалу аграрних підприємств вимагає впровадження гендерно орієнтованих підходів до управління персоналом, спрямованих на забезпечення рівних можливостей працевлаштування, професійного розвитку та оплати праці в умовах воєнного стану. Матеріали тез опубліковані у збірнику конференції «Управління персоналом у системі менеджменту організацій: тенденції та перспективи розвитку».</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості управління ефективністю використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40773" />
    <author>
      <name>Шиян Д.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Севрюкова Є.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40773</id>
    <updated>2026-06-16T11:52:21Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Особливості управління ефективністю використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану
Автори: Шиян Д.; Севрюкова Є.
Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено особливості управління ефективністю використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що кадровий потенціал є одним із ключових факторів забезпечення стійкості аграрного сектору в умовах збройної агресії, демографічних втрат та дефіциту трудових ресурсів. На основі даних 62 сільськогосподарських підприємств Харківської області проведено аналіз взаємозв’язку між рівнем оплати праці, показниками руху персоналу та економічною ефективністю діяльності підприємств. Встановлено, що підвищення середньорічної заробітної плати супроводжується зростанням продуктивності праці, збільшенням обсягів товарної продукції на одиницю земельної площі та підвищенням рівня преміювання працівників. Доведено, що підприємства з вищим рівнем оплати праці характеризуються нижчими показниками плинності кадрів та більш стабільною структурою зайнятості. Виявлено наявність гендерних особливостей використання персоналу, які проявляються у зменшенні питомої ваги жінок серед працівників підприємств із вищим рівнем заробітної плати. Результати дослідження свідчать, що гідна оплата праці є важливим інструментом підвищення мотивації персоналу, зміцнення кадрового потенціалу та забезпечення економічної ефективності аграрних підприємств у кризових умовах. Отримані висновки можуть бути використані для формування сучасних стратегій управління персоналом у сільському господарстві.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Екологічно збалансоване землекористування як основа сталого розвитку аграрного сектор</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40771" />
    <author>
      <name>Шиян Д. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ульянченко Н. В.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40771</id>
    <updated>2026-06-16T11:49:04Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Екологічно збалансоване землекористування як основа сталого розвитку аграрного сектор
Автори: Шиян Д. В.; Ульянченко Н. В.
Короткий огляд (реферат): У тезах розглянуто теоретичні та прикладні аспекти формування екологічно збалансованого землекористування як важливої передумови забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Обґрунтовано роль земельних ресурсів як базового фактора сільськогосподарського виробництва та визначено основні екологічні загрози, пов’язані з інтенсивним використанням земель, зокрема деградацію ґрунтів, порушення структури агроландшафтів і зниження екологічної стійкості територій. Доведено необхідність гармонізації економічних інтересів аграрного виробництва із завданнями охорони навколишнього природного середовища. Визначено ключові напрями екологізації землекористування, серед яких оптимізація структури земельних угідь, впровадження ґрунтозахисних технологій, розширення площ екологічно стабілізуючих угідь та використання інноваційних біологічних технологій. Особливу увагу приділено застосуванню мікробних препаратів і біотехнологічних засобів як інструментів підвищення родючості ґрунтів та зменшення антропогенного навантаження на агроекосистеми. Запропоновано використовувати систему еколого-економічних індикаторів для оцінювання ефективності землекористування, що дозволяє комплексно враховувати економічні результати виробництва та екологічний стан природних ресурсів. Зроблено висновок, що екологічно збалансоване землекористування є необхідною умовою збереження природного потенціалу агроландшафтів, підвищення ефективності використання земельних ресурсів та формування стійкої моделі розвитку аграрного сектору.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

