<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15291" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15291</id>
  <updated>2026-09-10T22:28:02Z</updated>
  <dc:date>2026-09-10T22:28:02Z</dc:date>
  <entry>
    <title>НКП WIDERA як складова інноваційної екосистеми ХНЕУ ім. С. Кузнеця та управління регіональним розвитком</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41748" />
    <author>
      <name>Гавкалова Н.Л.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Золотарьова І. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сиромолот Е.А.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41748</id>
    <updated>2026-09-08T11:17:02Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: НКП WIDERA як складова інноваційної екосистеми ХНЕУ ім. С. Кузнеця та управління регіональним розвитком
Автори: Гавкалова Н.Л.; Золотарьова І. О.; Сиромолот Е.А.
Короткий огляд (реферат): Авторами визначено актуальні пріоритети підвищення ефективності стратегічного планування, посилення інституційної спроможності громад і регіонів та забезпечення їх сталого соціально-економічного розвитку в умовах євроінтеграційних трансформацій через ідентифікацію драйверів активізації політичних ініціатив євроінтеграційного розвитку. &#xD;
З’ясовано  значення пріоритетності розвитку науково-інноваційного потенціалу, зміцнення міжсекторальної співпраці, підтримки підприємницьких ініціатив та формування ефективних механізмів через  здійснення інтеграції наукових установ, закладів вищої освіти, органів влади, бізнесу та громадянського суспільства в єдину систему регіональної інноваційної екосистеми, яка здатна забезпечувати конкурентоспроможність територій та їх адаптацію до сучасних викликів і можливостей європейського простору досліджень та інновацій. &#xD;
Обґрунтовано що важливими інституційними провідниками європейської політики у сфері досліджень та інновацій є Національні контактні пункти програми «Горизонт Європа», які виконують функції комунікаційних і консультаційних центрів, забезпечуючи інтеграцію наукової спільноти до європейського дослідницького простору та сприяючи залученню учасників до реалізації проєктів програми Горизонт Європа. &#xD;
Запропоновано напрями активізації участі українських дослідників у європейських науково-інноваційних програмах, розвитку міжнародної наукової співпраці, поширення передових практик і знань, а також поглиблення інтеграції регіональних наукових спільнот до європейського дослідницького та інноваційного простору.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Public management of sustainable territorial development in the context of digital transformation and post-war reconstruction of Ukraine</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41596" />
    <author>
      <name>Lukashev S.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41596</id>
    <updated>2026-08-06T11:32:42Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Public management of sustainable territorial development in the context of digital transformation and post-war reconstruction of Ukraine
Автори: Lukashev S.
Короткий огляд (реферат): The article explores the theoretical and practical aspects of public management of sustainable territorial development in the context of contemporary challenges associated with the digital transformation of society, decentralization processes, and the post-war reconstruction of Ukraine. The study identifies the primary mechanisms for ensuring the sustainable development of territorial communities, including strategic planning, digital governance, participatory management, project management, and public-private partnerships. The necessity of transitioning to an integrated model of territorial development management, based on the synergy of economic, social, and environmental development components, is substantiated. A conceptual model for the public management of sustainable territorial development in the context of Ukraine’s post-war recovery is proposed.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>AI-driven learning ecosystems and workforce adaptation in public sector</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41594" />
    <author>
      <name>Gavkalova N.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kunitsyn O.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41594</id>
    <updated>2026-08-05T07:19:45Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: AI-driven learning ecosystems and workforce adaptation in public sector
Автори: Gavkalova N.; Kunitsyn O.
Короткий огляд (реферат): This thesis examines how artificial intelligence is transforming workforce development in public sector institutions through personalized learning, learning analytics, immersive technologies, and generative AI tools. Authors argue that successful AI integration requires not only the development of digital, analytical, and adaptive competencies among public employees, but also effective change management, human oversight, and governance mechanisms that ensure fairness, transparency, accountability, and data protection. AI is therefore presented as a strategic instrument for strengthening institutional resilience and adaptive capacity when technological innovation is aligned with organizational objectives, ethical standards, and human-centered learning approaches.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41542" />
    <author>
      <name>Грузд М. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Белявцева В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Барановський Д. В.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41542</id>
    <updated>2026-07-29T06:53:12Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави
Автори: Грузд М. В.; Белявцева В. В.; Барановський Д. В.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Ви0явлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової й комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій та високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту у системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій та формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

