https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15291 2026-08-01T11:29:53Z 2026-08-01T11:29:53Z Грузд М. В. Белявцева В. В. Барановський Д. В. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41542 2026-07-29T06:53:12Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави Автори: Грузд М. В.; Белявцева В. В.; Барановський Д. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Ви0явлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової й комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій та високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту у системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій та формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.

2026-01-01T00:00:00Z Куніцин О. М. Гавкалова Н. Л. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41478 2026-07-23T07:49:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: 4F індекс для оцінки та формування стратегій фінансової стійкості територіальних громад в умовах повномасштабної війни Автори: Куніцин О. М.; Гавкалова Н. Л. Короткий огляд (реферат): У тезах доповіді представлено 4F-індекс як інтегральний інструмент оцінювання фінансової стійкості територіальних громад в умовах повномасштабної війни. Фінансова стійкість розглядається як здатність громади протистояти зовнішнім шокам, зберігати основні функції, адаптуватися до змін та здійснювати необхідні трансформації. 4F-індекс охоплює чотири взаємопов’язані складники: економічний, інституційний, соціальний і технологічний. Методологія його розрахунку поєднує нормалізацію показників, таксономічний аналіз і кореляційне моделювання. Практичне застосування індексу продемонстровано на прикладі Харківської територіальної громади у 2021–2024 роках. Встановлено, що фінансова стійкість визначається не лише обсягом доступних ресурсів, а й якістю управління, інституційною спроможністю, соціальними умовами та рівнем цифровізації. 4F-індекс може використовуватися для діагностики проблемних складників і формування цільових стратегій зміцнення фінансової стійкості громад.

2026-01-01T00:00:00Z Gavkalova N. Kunitsyn O. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41477 2026-07-23T07:20:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Innovative Higher education as a systemic capability builder for the circular economy Автори: Gavkalova N.; Kunitsyn O. Короткий огляд (реферат): This thesis examines the systemic role of higher education institutions in supporting the transition to a circular economy. It argues that universities function not only as providers of knowledge and professional training but also as capability builders, living laboratories, and platforms for interdisciplinary collaboration. Drawing on examples of circular economy programmes and institutional initiatives in Finland, the Netherlands, Poland, and other European contexts, the paper identifies the main competences required for circular transformation, including systems thinking, life-cycle assessment, circular business modelling, and interdisciplinary problem-solving. The findings demonstrate that effective circular economy education should combine theoretical knowledge, project-based learning, industry cooperation, research, and sustainable campus practices. The paper concludes that strong institutional commitment and the integration of education, research, and operational activities enable universities to contribute to resilient, resource-efficient and regenerative socio-economic systems.

2026-01-01T00:00:00Z Бондаренко Г. Г. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41468 2026-07-22T12:36:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Публічно-управлінські інструменти формування взаємної відповідальності держави та громадянського суспільства Автори: Бондаренко Г. Г. Короткий огляд (реферат): У роботі розглянуто публічно-управлінські інструменти формування взаємної відповідальності держави та громадянського суспільства. Визначено значення громадської участі, підзвітності, громадського контролю, електронних петицій та комунікативних платформ для розвитку партнерської моделі публічного управління. Акцентовано увагу на необхідності переходу від формальної взаємодії влади й громадськості до реального залучення громадянського суспільства у процеси вироблення та реалізації публічної політики.

2026-01-01T00:00:00Z