<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/184" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/184</id>
  <updated>2026-07-15T16:44:27Z</updated>
  <dc:date>2026-07-15T16:44:27Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Strategic management of creative industries</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41355" />
    <author>
      <name>Vasylyk S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Chernoivanova H.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41355</id>
    <updated>2026-07-09T10:49:19Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Strategic management of creative industries
Автори: Vasylyk S.; Chernoivanova H.
Короткий огляд (реферат): The article summarizes the theoretical and applied aspects of strategic management of creative industries, taking into account the challenges of a full-scale war in Ukraine. The conceptual essence of the creative economy, which is a catalyst for post-industrial economic development, is substantiated. It is substantiated that creative potential, combined with pragmatic business thinking, becomes an economic asset capable of generating profit, jobs and taxes. It is summarized that for effective interaction with the state and obtaining systemic support, the creative sector should apply sound economic reasoning.&#xD;
The role of strategic management as a tool for preserving socio-cultural organizations in a turbulent environment is analyzed. The specifics of the situation diagnosis are determined, which is based on the analysis and balancing of driving and restraining forces. The impact of the Russian Federation's aggression on cultural infrastructure, accompanied by extensive damage, the disruption of established economic linkages, and a significant outflow of talent, is summarized.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>The impact of digitalization on the development of innovative activity</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41352" />
    <author>
      <name>Chernoivanova H.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41352</id>
    <updated>2026-07-09T08:34:09Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: The impact of digitalization on the development of innovative activity
Автори: Chernoivanova H.
Короткий огляд (реферат): This study investigates the impact of digitalization on the development of innovative activity in industrial enterprises under the conditions of macroeconomic instability and martial law in Ukraine. The paper analyzes Ukraine's positions in the Global Innovation Index (GII) for 2020–2024 and examines the structure of innovation funding, highlighting a critical reliance on enterprise equity amid stagnating bank lending and foreign investment. To shift from a "survival" strategy to sustainable growth, the author substantiates the need for hybrid anti-crisis models. Key mechanisms for adaptation include integrating digital IT solutions with Lean management principles, creating digital talent management ecosystems, strengthening intellectual property protection, and implementing the Open Innovation concept to overcome resource constraints.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Цифрове забезпечення реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41348" />
    <author>
      <name>Марушева О. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чумак Г. М.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41348</id>
    <updated>2026-07-08T11:46:43Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Цифрове забезпечення реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики
Автори: Марушева О. А.; Чумак Г. М.
Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано необхідність системного підходу до цифрового забезпечення реалізації проєктів публічно-приватного партнерства (далі – ППП) у сфері відновлюваної енергетики України в умовах воєнного та післявоєнного відновлення енергетичної інфраструктури. На основі методології систематичного огляду літератури (Systematic Literature Review, SLR) за протоколом PRISMA, що охопив 85 релевантних документів різних типів (наукові статті, звіти міжнародних організацій, нормативні акти ЄС та України, офіційні дані органів публічного управління), сформовано повну сукупність цифрових інструментів, які безпосередньо забезпечують підготовку та реалізацію проєктів ППП у відновлюваній енергетиці (далі – ВЕ). Ідентифіковано 14 типів інструментів цифрового забезпечення (платформи управління проєктами публічних інвестицій, у тому числі й проєктами ППП, реєстри договорів ППП та об’єктів ВЕ, ГІС, Smart Grid та IoT‑системи, BIM/цифрові двійники, блокчейн і смарт‑контракти, е‑procurement, платформи фінансового моніторингу й ESG‑звітності, аналітичні платформи Big Data та AI, інструменти управління ризиками, платформи відкритих даних та e‑participation, системи кібербезпеки, інтегровані цифрові екосистеми) та показано їх гетерогенний характер. &#xD;
Застосовуючи структурно‑функціональний підхід і концепцію багаторівневого врядування, розроблено поліознакову класифікацію інструментів цифрового забезпечення (далі – ЦЗ) за трьома інформативними ознаками: функціональне призначення (шість груп від стратегічного планування до кібербезпеки), стадія проєкту ППП (ідентифікація, структурування, закупівля, реалізація, операційна фаза, завершення та передача) та рівень публічного управління (міжнародний, державний, регіональний/місцевий). На її основі побудовано тривимірний класифікатор з 108 теоретично можливих комбінацій, з яких 22 заповнені наявними інструментами, 2 такі, що перебувають на стадії впровадження, 30 ідентифіковано як структурні прогалини, а 6 визначено семантично неможливими. Аналіз наявних (або тих, що розробляються) інструментів ЦЗ проєктів ППП у сфері ВЕ за функціями, стадіями та рівнями показав критичну незабезпеченість кібербезпеки та міжрівневої прозорості, слабке цифрове покриття стадій будівництва та передачі об’єкта і виражений цифровий «розрив» між державним та місцевим рівнями. &#xD;
На основі отриманих результатів розроблено концептуальну модель цифрової екосистеми механізму ППП у сфері ВЕ, яка репрезентує взаємодію міжнародного, державного та регіонального/місцевого рівнів управління, інтегрованих наскрізною платформою інтероперабельності (типу DREAM–Prozorro) та поєднаних узгодженою системою цифрових інструментів, функціонально диференційованих і чітко позиціонованих за стадіями проєктного циклу. Модель дозволяє виявляти прогалини в ЦЗ конкретних проєктів ППП, сформувати адресні управлінські рішення (зокрема щодо розвитку інструментів кіберзахисту та прозорості на міжнародному й місцевому рівнях) і може бути використана органами публічної влади як методична основа для формування цілісної цифрової екосистеми ППП у ВЕ України.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Удосконалення системи економічної безпеки підприємства в умовах нестабільного середовища та цифровізації</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41332" />
    <author>
      <name>Козін Д.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41332</id>
    <updated>2026-07-07T07:19:51Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Удосконалення системи економічної безпеки підприємства в умовах нестабільного середовища та цифровізації
Автори: Козін Д.
Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретичні та практичні аспекти вдосконалення системи економічної безпеки підприємства в умовах воєнного стану, інфляції та логістичних викликів. Визначено роль ризик-орієнтованого управління та постійного моніторингу ключових показників ефективності для забезпечення стабільності бізнесу. Проаналізовано вплив цифровізації на управління бізнес-процесами та виокремлено ризики, пов'язані з інформаційною безпекою в сучасному цифровому середовищі.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

