https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33448 2026-07-07T19:56:35Z 2026-07-07T19:56:35Z Akhmedova O. Klok O. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41320 2026-07-06T11:00:53Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Security of tourism and hospitality as a component of Ukraine’s national security Автори: Akhmedova O.; Klok O. Короткий огляд (реферат): The purpose of the article is to substantiate the role and place of tourism and hospitality security in Ukraine’s national security system, to define its administrative and legal foundations, structural elements, and socio-economic significance in the context of implementing the state policy of sustainable development. The work emphasises the significance of developing a comprehensive security concept for the tourism industry and the hospitality sector as a whole, as a prerequisite for social stability, economic growth, and the protection of Ukraine’s national interests in the context of contemporary global challenges. The study summarises theoretical approaches to the interpretation of tourism and hospitality security in legal, social, technical, and economic dimensions; analyses contemporary scientific works on the mechanisms of state regulation and security of tourism and hospitality activities, threats, and risks faced by the industry during a large-scale war; and summarises factors, risks and threats affecting the functioning of tourism and hospitality. Particular attention is paid to the regulatory and legal aspects of ensuring tourism safety, as well as the role of state institutions in forecasting threats, coordinating actions, organizing crisis response, and protecting the rights of tourists. The provisions of Ukraine's strategic documents are summarized, in particular, regarding the determination of directions and principles for ensuring national and tourism security. The conclusions emphasise that tourism and hospitality are complex objects of state security policy, the effectiveness of which depends on the coordination of actions of all actors – the state, business, society, and tourists. The need to expand the concept of “tourism and hospitality sector security”, to take into account the interests of all stakeholders and to define clear criteria for assessing its status, is justified. Prospects for further research lie in the development of an integrated tourism safety monitoring system, the improvement of state regulatory mechanisms, and the establishment of a model of partnership between the state and the private sector to enhance the sustainability of tourism and hospitality.

2025-01-01T00:00:00Z Чупир О. М. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41315 2026-07-06T08:26:36Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Концептуалізація забезпечення цифрової стійкості підприємств сфери гостинності через формування цифрового континууму стійкості Автори: Чупир О. М. Короткий огляд (реферат): У статті запропоновано авторську концепцію цифрового континууму стійкості, під яким розуміється сформований бізнесом цільовий простір безпечної та безперервної взаємодії з клієнтом, що базується на здатності системи миттєво адаптуватися до критичних змін середовища, забезпечуючи стабільність сервісу, захищеність і збереження довіри, чим досягається інтегральний стан захищеності, вільний від деструктивного впливу кризових факторів. Концепція реалізована у двох взаємопов’язаних моделях. Ієрархічна модель цифрової зрілості вибудовує логіку поетапного переходу від цифровізації через трансформацію до цифрової стійкості та континууму, де кінцевим результатом є репутаційний капітал. Модель ґрунтується на принципі іманентної стійкості: здатність протидіяти загрозам інтегрується в архітектуру перетворень, а не надбудовується як окремий захисний периметр. Клієнтоорієнтована стратегія, структурована у п’ять рівнів (контекст та виклики, ціннісне ядро, вектори трансформації, технологічний фундамент, очікуваний результат), об’єднаних логікою «виклик → ціннісна відповідь → операційна реалізація», розкриває операційний механізм досягнення стійкості. Обґрунтовано, що в умовах соціально-економічної турбулентності споживач трансформується у «контингент невиборчого споживання», чиї потреби продиктовані виживанням, а не вибором, що вимагає переорієнтації управлінської логіки від короткострокового реагування на кризу до стратегічної капіталізації довіри. Запропонований концептуальний каркас забезпечує цілісне бачення цифрової стійкості підприємства – від інструментальної основи до репутаційного капіталу як найстійкішого активу бізнесу в умовах перманентної невизначеності. Наукова новизна полягає у введенні поняття «цифровий континуум стійкості» та розробці двох моделей його формування, що забезпечують цілісне бачення цифрової стійкості підприємства – від інструментальної основи до репутаційного капіталу як найстійкішого активу бізнесу в умовах перманентної невизначеності. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості адаптації запропонованого концептуального каркасу для підприємств сфери гостинності з метою підвищення їхньої стійкості в кризових умовах. Основні висновки дослідження свідчать про те, що формування цифрового континууму стійкості дозволяє підприємствам не просто виживати в умовах турбулентності, а формувати стійку конкурентну перевагу, засновану на безумовній надійності бренду та довгостроковій довірі споживача.

2026-01-01T00:00:00Z Яценко В. В. Щербак В. Г. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41245 2026-07-01T09:46:42Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Психологія бізнесу в системі формування комунікаційної стратегії зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва Автори: Яценко В. В.; Щербак В. Г. Короткий огляд (реферат): Метою статті є дослідження психологічних чинників, що визначають ефективність формування комунікаційної стратегії зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва, а також обґрунтування моделі інтеграції психології бізнесу у сучасні комунікаційні підходи. Актуальність роботи зумовлена недостатнім рівнем використання поведінкових і психологічних інструментів у діяльності українських інституцій, що обмежує результативність їх взаємодії з підприємницьким середовищем. Методи дослідження включали систематизацію наукових джерел, порівняльний аналіз моделей комунікацій, методи поведінкової економіки, контент-аналіз практик інституцій розвитку підприємництва, а також моделювання психологічних чинників впливу на комунікаційні процеси. Застосування комплексного підходу дозволило визначити структурні компоненти психологічної моделі комунікації, виявити ключові когнітивні та мотиваційні параметри, що формують реакції підприємців на зовнішні сигнали ІРП. У результатах дослідження подано порівняльну характеристику основних моделей комунікаційних стратегій, визначено їх сильні та слабкі сторони у контексті взаємодії з підприємцями. Продемонстровано, що в більшості українських інституцій комунікація залишається орієнтованою на передачу інформації, а не на управління поведінковими реакціями аудиторії. Встановлено низький рівень інтеграції психологічних тригерів, недостатню сегментацію цільових груп за мотиваційними моделями, а також обмежене застосування принципів поведінкової економіки. Побудована авторська схема психологічних чинників підтвердила важливість довіри, емоційного сприйняття, когнітивних упереджень, ціннісних орієнтацій та індивідуальних потреб підприємця у формуванні комунікаційної стратегії. На основі узагальнення отриманих результатів сформовано рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності ІРП, включаючи впровадження психологічно орієнтованих наративів, поведінкових інструментів та розвиток компетентностей персоналу у сфері психології бізнесу. Висновки підтверджують, що інтеграція психологічних механізмів у комунікаційні стратегії є необхідною умовою підвищення ефективності зовнішніх взаємодій інституцій розвитку підприємництва. Запропонована модель та рекомендації можуть бути використані для формування нових підходів до стратегічних комунікацій, орієнтованих на поведінкові особливості підприємців та специфіку сучасного економічного середовища.

2025-01-01T00:00:00Z Яценко В. В. Щербак В. Г. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41244 2026-07-01T09:43:59Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Бізнес-планування та оцінка ефективності впровадження гнучких методів управління проєктами у консалтинговій діяльності підприємницької структури Автори: Яценко В. В.; Щербак В. Г. Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і прикладних засад бізнес-планування впровадження гнучких методів управління проєктами у консалтинговій діяльності підприємницьких структур, а також визначення чинників, що впливають на результативність Agile-трансформації. У роботі розкрито специфіку адаптації гнучких методологій до умов консалтингового бізнесу, який характеризується високою інтелектуальною складовою, мінливими запитами клієнтів та необхідністю забезпечення швидких управлінських рішень. Методи дослідження охоплюють системний аналіз сучасних наукових підходів до Agile-управління, порівняльний аналіз традиційних і гнучких моделей планування, методи структурування чинників впливу, побудову концептуальних моделей, а також елементи експертного узагальнення щодо результативності впровадження цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту. Застосування комплексного методичного підходу дало змогу інтегрувати організаційні, економічні, культурні та технологічні аспекти Agile-трансформації в єдину логічну структуру оцінювання. У результатах дослідження визначено системний набір чинників, що формують готовність консалтингових компаній до застосування гнучких підходів, виявлено специфічні бар'єри та драйвери трансформації, структуровано ключові напрями впливу цифрових інструментів на процеси управління проєктами. Побудовано концептуальну модель бізнес-планування Agile у консалтингу, яка поєднує аналіз потреб клієнта, визначення параметрів гнучких проєктів, адаптивне бюджетування, прогнозування результатів та ризик-менеджмент. Розроблено інтегровану систему критеріїв і показників оцінювання ефективності впровадження Agile, що дає змогу об'єктивно вимірювати процесну динаміку, фінансові результати, клієнтську цінність і командну продуктивність. Також сформовано практичні рекомендації щодо підвищення результативності Agile-трансформації, які передбачають етапність упровадження змін, посилення ролі цифрової інфраструктури та використання штучного інтелекту для аналітики й автоматизації управлінських процесів. У висновках окреслено значення запропонованих моделей і систем оцінювання для підвищення організаційної адаптивності консалтингових компаній. Підтверджено, що використання Agile у поєднанні з сучасними цифровими технологіями формує підґрунтя для зміцнення конкурентних переваг і підвищення ефективності надання консультативних послуг. Зазначено перспективні напрями подальших досліджень, пов'язані з розробленням розширених економічних моделей оцінювання результативності та вивченням поведінкових аспектів команд у процесі трансформації.

2025-01-01T00:00:00Z