DSpace Зібрання:https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/335402026-06-17T19:45:41Z2026-06-17T19:45:41ZХмарні сервіси та цифрові платформи управління туристично-рекреаційним бізнесомКозубова Н. В.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/407532026-06-16T09:49:00Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Хмарні сервіси та цифрові платформи управління туристично-рекреаційним бізнесом
Автори: Козубова Н. В.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено роль хмарних сервісів і цифрових платформ в управлінні туристично-рекреаційним бізнесом в умовах цифрової трансформації економіки. Розкрито значення цифрових технологій для оптимізації управлінських процесів, підвищення якості туристичних послуг, автоматизації комунікації з клієнтами та забезпечення гнучкості бізнес-моделей у сфері туризму й рекреації. Охарактеризовано можливості використання хмарних рішень для зберігання, оброблення й аналітики даних, управління бронюваннями, взаємодії з партнерами, персоналізації туристичних пропозицій та підтримки дистанційної роботи персоналу. Акцентовано увагу на тому, що цифрові платформи формують нову логіку взаємодії між туристичними підприємствами, споживачами, постачальниками послуг і дестинаціями. Обґрунтовано, що впровадження хмарних сервісів сприяє підвищенню конкурентоспроможності туристично-рекреаційного бізнесу, скороченню операційних витрат, прискоренню прийняття управлінських рішень і розширенню можливостей просування туристичного продукту. Визначено, що цифровізація управління є важливою умовою адаптації туристичних підприємств до змін ринку, зростання очікувань споживачів і посилення конкуренції в туристичній сфері.2026-01-01T00:00:00ZОсобливості взаємодії університетів і підприємств туристичного бізнесу при формуванні кадрів галузіКозубова Н. В.Тунчер Ерен Ботанhttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/407522026-06-16T09:44:44Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Особливості взаємодії університетів і підприємств туристичного бізнесу при формуванні кадрів галузі
Автори: Козубова Н. В.; Тунчер Ерен Ботан
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено особливості взаємодії закладів вищої освіти та підприємств туристичного бізнесу в процесі формування кадрового потенціалу галузі. Розкрито стратегічне значення співпраці університетів, бізнесу та органів влади в умовах цифровізації, сталого розвитку й трансформації туристичного ринку. Охарактеризовано роль університету не лише як постачальника фахівців, а як активного учасника соціально-економічного розвитку громад і туристичних дестинацій. Визначено основні форми освітньої взаємодії, зокрема практику, стажування, спільне викладання, гостьові лекції, виконання прикладних студентських проєктів, використання ресурсів підприємств та академічний консалтинг. Обґрунтовано, що така співпраця сприяє оновленню змісту освітніх програм, формуванню актуальних професійних і цифрових компетентностей, підвищенню шансів випускників на працевлаштування та посиленню конкурентоспроможності туристичних підприємств. Узагальнено вигоди взаємодії для ключових стейкхолдерів: університетів, бізнесу, студентів, випускників і регіональних громад.2026-01-01T00:00:00ZКомплексне оцінювання ризиків в галузі гостинності та туризмуКозубова Н. В.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/407512026-06-16T09:37:14Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Комплексне оцінювання ризиків в галузі гостинності та туризму
Автори: Козубова Н. В.
Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано науково-методичний підхід до комплексного оцінювання ризиків у галузі гостинності та туризму України в умовах воєнного стану, високої невизначеності та «пермакризи». Розроблено інтегральний Індекс ризиків у сфері туризму та гостинності, який дає змогу системно оцінювати ризиковий стан регіонів і туристичних підприємств. Визначено ключові блоки оцінювання ризиків, серед яких безпекові загрози, економічна активність, інфраструктурна стабільність, дефіцит людського капіталу та інституційно-управлінська стійкість. Проведено диференціацію регіонів України за зонами стратегічної стійкості, адаптивного функціонування та критичного відновлення. Обґрунтовано, що безпековий фактор є визначальним у формуванні ризикового ландшафту галузі, а кадровий дефіцит набуває ознак системної загрози для розвитку туризму й гостинності. Доведено практичне значення запропонованого підходу для моніторингу туристичних систем, прийняття стратегічних управлінських рішень бізнесом і формування пріоритетів державної політики підтримки галузі.2026-01-01T00:00:00ZМоделювання адаптивної системи управління економічною безпекою підприємств туристичної галузіКозубова Н. В.https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/407502026-06-16T09:33:43Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Моделювання адаптивної системи управління економічною безпекою підприємств туристичної галузі
Автори: Козубова Н. В.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретико-методичні засади моделювання адаптивної системи управління економічною безпекою підприємств туристичної галузі. Розкрито актуальність забезпечення економічної безпеки туристичних підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища, воєнних викликів, зниження прогнозованості ринку та трансформації туристичного попиту. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних підходів до управління безпекою до адаптивної моделі, здатної своєчасно реагувати на ризики, загрози та зміни у внутрішньому й зовнішньому середовищі підприємства. Визначено ключові елементи системи управління економічною безпекою, серед яких діагностика ризиків, моніторинг загроз, оцінювання рівня стійкості підприємства, формування захисних управлінських рішень і коригування стратегії розвитку. Акцентовано увагу на специфіці туристичної галузі, для якої характерні висока залежність від безпекових, соціально-економічних, інфраструктурних, кадрових та репутаційних чинників. Запропоновано розглядати адаптивну систему управління економічною безпекою як інструмент підвищення стійкості, конкурентоспроможності та здатності туристичних підприємств функціонувати в умовах криз і невизначеності.2025-01-01T00:00:00Z